Очікує на перевірку

Інокентій (Александров)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інокентій
Народився19 липня 1793(1793-07-19)
Астрахань, Російська імперія
Помер15 квітня 1869(1869-04-15) (75 років)
Курязький монастир
Діяльністьсвященник
Alma materСанкт-Петербурзька духовна академія
Посадаєпископ
Конфесіяправослав'я

Єпископ Інокентій (в миру Ілля Федорович Александров; 8 (19) липня 1793 — 3 (15) квітня 1869) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Катеринославський і Таганрозький.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 липня 1793 року в родині кафедрального протоієрея міста Астрахані Феодора Чумички.

Початкову освіту отримав в Астраханській семінарії.

У 1819 році закінчив курс Санкт-Петербурзької духовної академії зі ступенем магістра.

14 березня 1820 пострижений у чернецтво, рукоположений у ієромонаха і призначений інспектором Новгородської семінарії.

15 серпня 1821 возведений у сан архімандрита Старицького Успенського монастиря Тверської єпархії.

2 серпня 1823 призначений ректором Смоленської семінарії і настоятелем Смоленського Спасо-Аврааміева монастиря. Одночасно був членом консисторії, цензором проповідей, благочинним монастирів.

19 травня 1832 хіротонізований на єпископа Слобідсько-Українського та Харківського. Тут він багато дбав про благоустрій єпархії, справив великий вплив на покращення діяльності єпархіальної консисторії.

22 липня 1835 переміщений в Іркутськ, де сприяв місіонерським працям протоієрея Веніяминова, майбутнього митрополита Московського.

23 квітня 1838 призначений єпископом Катеринославським і Таганрозьким.

З 14 жовтня 1839 року — дійсний член товариства історії та старожитностей.

Преосвященний був найдобрішою людиною, простим, загальнодоступним, уважним і поблажливим до людських слабкостей.

19 серпня 1853 звільнений на спокій в Старо-Харківський Курязький Преображенський монастир, де і помер 3 квітня 1869.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 p.), тт. І — II. — Харьков, 1905, 1912.