Іцхак Башевіс-Зінгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іцхак Башевіс-Зінгер
їд. יצחק זינגער
ПсевдонімBashevis, Warszawski і D. Segal
Народився14 липня 1904(1904-07-14)[1][2][…]
Леонцин, Ґміна Леонцин, Новодворський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[4] або Радзимін, Q11825720?[5]
Помер24 липня 1991(1991-07-24)[6][3][…] (87 років)
Серфсайд, Маямі-Дейд, Флорида, США або Маямі, Флорида, США[5]
·інсульт
ПохованняCedar Park Cemeteryd
Країна США
 Республіка Польща[8][5]
 Російська імперія
Діяльністьперекладач, прозаїк-романіст, есперантист, автобіограф, журналіст, дитячий письменник, письменник, сценарист, прозаїк, Nobel Prize winner
ЗакладБард-коледж
Мова творівїдиш і англійська
Роки активностіз 1927
Magnum opusЧарівник із Любліна і Gimpel the Foold
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Брати, сестриEsther Kreitmand і Ісраель Єгошуа Зінгерd
У шлюбі зAlma Wassermannd
ДітиIsrael Zamird[5]
Автограф
Нагороди

CMNS: Іцхак Башевіс-Зінгер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

І́цхок (І́цхак) Баше́віс-Зі́нґер (їд. יצחק באַשעװיס זינגער‎, англ. Isaac Bashevis Singer; 14 липня 1904, Радзимін, Польща — 24 липня 1991, Серфсайд, Флорида) — американо-єврейський письменник польського походження. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1978 рік. Писав мовою їдиш.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство та юність майбутнього письменника пройшли в польськомовному середовищі (місто Білгорай на Галичині — батьківщині матері Ісаака), сюжети з життя якого пізніше знайшли своє художнє відображення у прозі Зінґера (наприклад, романі «Сатана в Горай» тощо).

З 1933 року проживав у Нью-Йорку, США. Автор романів «Двір», «Шоша», «Спадщина».

Літературна критика вважала письменника послідовником Т. Манна, Е-М. Ремарка, К. Гамсуна, Д'Аннунціо, а також відзначала, що І. Зінґеру вдалося об'єднати двох Гоголів — українського й єврейського, які обидва йшли від українського та єврейського фольклору.

Твори

[ред. | ред. код]

Тут подаються роки друку перекладів англійською мовою. Для деяких праць Зінґера, друк творів в оригіналі, їдишем, передував появі англійських перекладів на 10—20 років.

  • «Сім'я Мускат» 1950
  • «Сатана в Горай» (1955)
  • «Чарівник із Любліна» (1960)
  • «Раб» (1962)
  • «Мазл і шлимазл» (1967)
  • «Маєток» (1967)
  • «Садиба» (1969)
  • «Ілія, раб» (1970)
  • «Жертва Вістули» (1970)
  • «Торпсі-турві, китайський імператор» (1971)
  • «Вороги, історія кохання» (1972)
  • «Грішне місто» (1972)
  • «Хасидим» (1973)
  • «Хелмскі дурні» (1975)
  • «Казкар Нафталі та його кінь Сус» (1976)
  • «Шоша» (1978)
  • «Юнак у пошуках любові» (1978)
  • «Розкаюваний» (1983)
  • «Ноах вибирає голуба» (1984)
  • «Цар полів» (1988)
  • «Піна» (1991)
  • «Сертифікат» (1992)
  • «Мешуга» (1994)
  • «Тіні над Гудзоном» (1997)

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Іцхак Башевіс Зінґер. Чому кричали гуси?. Переклад з їдишу: Фаїна Горбач. Київ: журнал «Всесвіт». 1993 № 9-10
  • Ісаак Башевіс Зінґер. Корона з пір'я", «Кабаліст зі Східного Бродвею». Переклад з їдишу: Людмила Нор. // Київ: Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» № 23, 2013. 400 стор.: стор. 11—38 (переглянути [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.])
  • Ісаак Башевіс Зінґер. Раб. Шоша / пер. з анг. Ярослава Стріха. — К. : Дух і Літера, 2020. — 512 с. — ISBN 978-966-378-773-2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  3. а б Zucker S. Encyclopædia Britannica
  4. Carnegie Hall linked open data — 2017.
  5. а б в г д Catalog of the German National Library
  6. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  8. а б LIBRIS — 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Зінгер Айзек Башевіс // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 654. — ISBN 966-692-578-8.