Акула-бик

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас:	Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд:	Акули (Selachimorpha)
Ряд:	Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина:	Сірі акули (Carcharhinidae)
Рід:	Сіра акула (Carcharhinus)
Вид:	Акула-бик

Біноміальна назва

Carcharhinus leucas
Müller & Henle, 1839

Поширення акул-биків

Посилання

Вікісховище:	Carcharhinus leucas
Віківиди:	Carcharhinus leucas
ITIS:	160275
МСОП:	39372
NCBI:	46612
Fossilworks:	83190

Акула-бик, або тупорила акула (Carcharhinus leucas) — вид акул з ряду кархариноподібних (Carcharhiniformes)^[1].

Ареал

Ці акули поширені повсюдно і часто заходять у річки. Іноді піднімаються на багато кілометрів вгору за течією. Вони проникають, зокрема, в Ганг, Замбезі та багато інших річки Азії, Африки, Америки і Австралії (наприклад, в річку Кларенс), спостерігалися в Амазонці^[1] (біля міста Ікітос, за 4000 км від гирла!), у річці Міссісіпі (аж до Сент-Луїса і річки Іллінойс), озері Мічиган. Постійно мешкає в озері Нікарагуа.

Опис

Довжина тіла морських підвидів акули-бика досягає 3,5 м, прісноводні підвиди трохи дрібніші. Забарвлення, як правило, сірого кольору, білим залишається тільки живіт.

Спосіб життя

Акули-бики досить ледачі, плавають повільно. Раціон складається головним чином з великих безхребетних, дрібних акул, інших риб і дельфінів, разом з живою здобиччю пожирають будь-які викиди. Можуть поїдати особин свого ж виду.

Це живородна риба, довжина при народженні близько 60 см. Статевої зрілості досягають при довжині 1,5-2,5 метра. Вагітність триває 10-11 місяців, після чого самка народжує від 3 до 13 мальків.

Є об'єктом промислу, м'ясо вживають в їжу. Акула-бик — агресивна акула, яка відома своїми нападами на людей.

Самці — територіальні тварини, агресивно налаштовані до будь-яких потенційних суперників, якими іноді можуть вважати навіть людей. Рівень тестостерону в них вище, ніж у будь-якому іншому хребетному, що частково пояснює агресивність.

Безпека

Щоб запобігти нападу цієї акули треба:

Купатися в групі (зазвичай хижаки атакують одинаків)
Не входити у воду на світанку і в сутінки (в акул це період приймання їжі)
Уникати місць, де акули, як відомо, присутні
Триматися ближче до берега
Через те, що вони можуть мешкати як в морській, так і в прісній воді, треба на це зважати при купанні в річках, які впадають в водойми, в яких мешкають акули-бики.

Утримання в неволі

Цей вид можуть утримувати у спеціальних круглих або прямокутних акваріумах^[1], обсяг яких становить не менше 3000 літрів. Акваріуми повинні бути забезпечені потужною фільтрацією і аерацією води^[2]

Примітки

↑ ^а ^б ^в Carcharhinus leucas. Florida Museum (амер.). 8 травня 2017. Процитовано 14 березня 2023.
↑ А. М. Кочетов, Декоративне рибництво, Москва, «Просвещение», 1991, ISBN 5-09-001433-7

Посилання

Акула-бик на fishbase.org [Архівовано 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Fresh Waters: Unexpected Haunts. Bull Shark [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.]
Дайвінг-шоу: годування тупорилої акули [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.], Плайя Санта-Лусія, Куба

[:0-1] а ^б ^в Carcharhinus leucas. Florida Museum (амер.). 8 травня 2017. Процитовано 14 березня 2023.

[2] А. М. Кочетов, Декоративне рибництво, Москва, «Просвещение», 1991, ISBN 5-09-001433-7

[1]

[2]