Очікує на перевірку

Берта Веллін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берта Веллін
Народилася11 вересня 1870(1870-09-11)[4][2][…]
Runstend, Швеція[5][6]
Померла27 липня 1951(1951-07-27)[1][2][…] (80 років)
Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2][3][7]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[8][3]
Країна Швеція
Діяльністьмедична сестра, політична діячка, редакторка
Alma materNisbethska skoland[7]
Знання мовшведська
Посадачлен Другої палати риксдагуd[3][7] і city council memberd[9][10]
Партіяlmbd (1934)[11][7] і Rightist Partyd (1936)[7]
БатькоAlrik Wellind[3][7][…]
Автограф
Нагороди
Ілліс кворум Медаль імені Флоренс Найтінгейл

Берта Веллін (швед. Bertha Wellin; 1870–1951) — шведська політична діячка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 11 вересня 1870 року в приході Торслунд у родині чиновника Алріка Велліна (Alrik Wellin) та його дружини Дженні Мелен (Jenny Melén).

Берта навчалася на медсестру в приватній лікарні Sophiahemmet у Стокгольмі. Після закінчення навчання працювала в Стокгольмській службі допомоги бідним. Була співзасновницею і членкинею ради директорів Шведської асоціації медсестер (Svensk sjuksköterskeförening, SSF) в 1910 році та її головою в 1914—1933 роках. З 1920 року Веллін входила до ради директорів в Комітеті медсестер країн Північної Європи. З 1911 року була редактором журналу «Svensk sjukskötersketidning».

Медаль імені Флоренс Найтінгейл

Берта Веллін була членкинею кількох лікарняних рад Стокгольма. У 1912 році вона була обрана до стокгольмської міської Ради з права і в 1919 році — до Ради з питань охорони здоров'я. У 1921 році стала однією з п'яти перших жінок, обраних до парламенту Швеції після надання жінкам виборчого права. Серед них були: Неллі Тюринг, Елізабет Тамм і Агда Естлунд — у Нижній палаті, а також Керстін Гессельгрен — у Верхній палаті. Берта пропрацювала в парламенті до 1935 року, де займалася, перш за все, питаннями, що стосуються сестринської професії.

У 1935 році вона була нагороджена вищою нагородою Червоного Хреста для медсестер — медаллю імені Флоренс Найтінгейл.

Померла 27 липня 1951 року в Стокгольмі. Похована на міському Північному кладовищі (Норра бегравнінгсплатсен)[12].

Література

[ред. | ред. код]
  • Ann-Cathrine Haglund, Ann-Marie Petersson, Inger Ström-Billing. Moderata pionjärer: kvinnor i politiskt arbete 1900—2000. Stockholm: Sällskapet för moderata kvinnors historia. Libris 9666368. ISBN 91-631-5862-0 .
  • Svenska dagbladets årsbok. Stockholm: Svenska dagbladet. 1936. sid. 22. Libris 283647.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Döda 1943-1956 // Vem är det: Svensk biografisk handbok — 1912. — ISSN 0347-3341
  2. ↑ а б в г Sveriges dödbok 1860–2017 — 7 — Sveriges Släktforskarförbund, 2018.
  3. ↑ а б в г д е ж Bertha Wellin 1870-09-11 — 1951-07-27
  4. ↑ Wellin, Bertha // Wellin, Bertha — 1926. — Т. 38. — С. 1201.
  5. ↑ а б Runstens kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/VALA/00310/C I/4 (1861-1880), bildid: A0006842_00058, sida 105
  6. ↑ Runstens kyrkoarkiv, Husförhörslängder, SE/VALA/00310/A I/8 (1869-1879), bildid: C0028515_00254, sida 275
  7. ↑ а б в г д е Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 188.
  8. ↑ Wellin, BERTHA — Svenskagravar.se.
  9. ↑ http://www.skeptron.uu.se/broady/arkiv/a/ffo/totkap/index.html
  10. ↑ шведська Вікіпедія — 2001.
  11. ↑ Sveriges riksdag 1924 : porträttalbum — 1925. — С. 71. — 147 с.
  12. ↑ Wellin, BERTHA. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 5 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берта_Веллін&oldid=41171053