Бесідка
| село Бесідка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Тер. громада | Ставищенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020170030029238 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1560[1] |
| Населення | 1216 |
| Площа | 5,522 км² |
| Густота населення | 220,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09444 |
| Телефонний код | +380 4564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′27″ пн. ш. 30°16′25″ сх. д. / 49.30750° пн. ш. 30.27361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
239 м |
| Водойми | р. Красилівка |
| Найближча залізнична станція | Жашків |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09444, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Бесідка, вул. Шевченка,38 |
| Карта | |
  Бесідка | |
 Бесідка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бе́сідка — село в Україні, в Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Красилівка (притока Гнилого Тікичу) за 13 км на південний схід від селища Ставище. Населення становить 1 216 осіб.
Село було засновано в 1560 році. Біля лісу проходила дорога з Білої Церкви на Умань. У давнині там стояв козацький курінь, у якому козаки проводили бесіди. В бесідах козаки складали плани нападу на ляхів і татар. Від цього і пішла назва Бесідка. У пам'яті бесідчан збереглися мікротопоніми, які дають можливість заглянути в минуле. Огруд — там знаходився панський маєток і ріс величезний фруктовий сад. Верх'яр — дуже давно тут проходила дорога, яку називали Тасьма, їм чумаки їздили в Крим по сіль. Сокорінкою бесідчани називають місце, де росли два великих столітніх тополі. У них був колодязь і стояв хрест. У посушливі роки сюди приходили люди просити у Бога дощу.[2]
Жителі Бесідки брали активну участь в антикріпосницькому селянському русі, т. зв. Київській козаччині. У квітні 1855 року відбулася збройна сутичка селян з військами, після чого селян покарали різками, а їх ватажка Ф. Шеремія заслали до Сибіру на каторгу.
В 1902—1905 рр. у селі відбулося кілька страйків селян. В село були введені війська, виступи селян придушили.
В січні 1919 року біля села за участю українських повстанських отаманів Зеленого і Кармелюка відбулась битва з загонами більшовицьких загарбників[3]
За мужність і відвагу, виявлені в боях з нацистськими загарбниками в роки німецько-радянської війни, 173 жителі нагороджені орденами й медалями СРСР.
У повоєнні радянські часи в селі було розміщено колгосп ім. Щорса, що мав 3583 га землі, у тому числі 3478 га орної. Вирощували зернові й технічні культури. Розвинуте було тваринництво, птахівництво, садівництво, рибне господарство (площа ставків — 56 га).
За успіхи в розвитку сільського господарства 12 передовиків нагороджені орденами й медалями, у тому числі голова колгоспу І. С. Корнієнко — орденом Леніна, комбайнер А. Д. Махаринський— орденом Жовтневої Революції.[4]
- Палієнко Микола Васильович (30 вересня 1896 — 21 липня 1944) — сотник Армії УНР, майор польської армії та дивізії «Галичина».[5]
- Родіонов Петро Володимирович (8 вересня 1896 — 1993) — український фармаколог, заслужений діяч науки УРСР, доктор медичних наук, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.[6]
- Тучапський Павло Лукич (15 січня 1869 — 4 липня 1922) — політичний діяч.
-
Вулиця Шевченка -
Сільська рада і будинок культури -
Школа -
ФАП -
Ставок -
Меморіальний комплекс -
Братська радянських могила воїнів -
Пам'ятник Т.Г. Шевченку
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
- Історія села Бесідка: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)
- ↑ ВРУ
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://ukrssr.com.ua/kiyivska/stavishhenskiy/besidka-stavishhenskiy-rayon-kiyivska-oblast
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 324 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |