Будник Микола Петрович
| Будник Микола Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 лютого 1953 Сколобів, Володарсько-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 16 січня 2001 (47 років) Ірпінь, Київська область, Україна |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | музикант, кобзар, бандурист, лірник, художник, поет, folk musician |
Мико́ла Петро́вич Бу́дник (нар. 3 лютого 1953, с. Сколобів, Володарсько-Волинський район, Житомирська область — 16 січня 2001, Ірпінь, Київська область) — кобзар, панмайстер (панотець) Київського кобзарського цеху, бандурист, майстер народних музичних інструментів, художник, поет.
Народився Микола Будник 3 лютого 1953 р. у с. Сколобів Володарськ-Волинського району на Житомирщині. Чотирнадцятирічним хлопцем пішов із села в широкий світ у пошуках свого місця в ньому. Міняв професії, місця роботи й перебування. Довший час працював фрезерувальником на київському заводі «Арсенал». Захоплювався малюванням.
В 1980-тих роках навчається грати на старосвітській бандурі в Георгія Ткаченка.
Відновив 17 різновидів традиційних народних інструментів. Серед них: вересаївська кобза (по описах М. В. Лисенка), кобза по Рігельману, недбайлівська бандура, шоломоподібні гусла, деякі типи колісних лір тощо
-
Кобза вересаївська, роботи М. Будника, 1994 р.
Разом із Миколою Товкайлом та ін. учнями Г. К. Ткаченка створив творчу організацію Київський кобзарський цех, де випробував традиційні форми кобзарювання в сучасних умовах, виступаючи на вулицях і майданах, біля церков, монастирів та в інших людних місцях.
Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури, вчитель і правчитель багатьох нині відомих кобзарів.
1980 — почав учитися грати на бандуру в Георгія Ткаченка, від якого перейняв кобзарську школу разом з Володимиром Кушпетом, Миколою Товкайлом та іншими. Почав виготовляти бандури старосвітського зразка.
Учнями М. Будника є, зокрема, Олесь Санін, Тарас Компаніченко, Тарас Силенко та Едуард Драч. Майстри народних інструментів, що є учнями М. Будника: Олександр Кіт, Руслан Козленко, Павло Зубченко, Іван Кушнір, Юрко Кочержинський та інші.
Як художник, зазнав впливу свого старшого друга Миколи Трегуба, з яким вони разом ходили на пленер із саморобними етюдниками —"тринами". Нерідко Микола Будник писав на акварельних роботах поетичні та інші тексти, що характерно також і для Трегуба. [1]
- ↑ Олена Голуб. Свято непокори та будні андеграунду. Київ, Видавничий Дім «Антиквар»,2017, ISBN 978-617-7285-11-2.
- Мішалов, В. Микола Будник — посмертна згадка // Бандура, 2001, ч. 75
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013—368с.
- Сайт Київського кобзарського цеху [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт Харківського кобзарського цеху
- Тексти пісень та записи [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]