Гіза
Гіза الجيزة | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
За годинниковою стрілкою згори:
Комплекс пірамід, вид вулиці, коптська церква, сад Орман, мечеть Омар Макрам | |||||
Основні дані | |||||
Країна | Єгипет | ||||
Губернаторство | Гіза | ||||
Населення | 3 087 878 осіб | ||||
Часовий пояс | UTC+2 | ||||
Телефонний код | +20-2 | ||||
Географічні координати | 30°1′0″ пн. ш. 31°13′0″ сх. д. / 30.01667° пн. ш. 31.21667° сх. д. | ||||
Карта | |||||
| |||||
Гіза — місто в Арабській республіці Єгипет, у Верхньому Єгипті, на лівому березі Ніла, станція на залізниці Каїр — Асуан, південно-західне передмістя Каїра. Третє за чисельністю населення місто Єгипту.
Поблизу Гізи в Лівійській пустелі зберігся величний комплекс пірамід-гробниць фараонів Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) та Мікеріна (Менкаура), побудовані в 1-й половині III тис. Комплекс згадується в елліністичній літературі («сім чудес світу»). Поряд з ними розташувався Великий Сфінкс. В залах колишнього палацу віце-короля розміщується музей Єгипетської старовини.
Коптське назву міста ϯⲡⲉⲣⲥⲓⲥ (і його варіант ϯⲡⲉⲣⲥⲓⲥ ⲛⲃⲁⲃⲩⲗⲟⲛ, Тіперсіс Вавилонський), яке можна перекласти як «перський» або «перси», пов'язане з Сасанидской окупацією Єгипту, при якій і були побудовані фортеці в нинішній Гізі і Вавилоні Єгипетському[1][2]. Також, Євтихій призводить легенду про заснування фортеці Артаксерксом Охом, а Абу Саліх - неідентифікованим перським царем Хушем (можливо який був Сасанідський намісником) одночасно із заснуванням Каср аш-Шама[3].
У візантійський період південніше Гізи була розташована село Філакі (грец. Φυλακή) або Тірсо (копт. Ⲧⲉⲣⲥⲱ) (обидві назви означають «караул, сторожовий пост»), нинішня Тирса (араб. ترسا), яку не слід плутати з Гізою-Тіперсісом[4].
Арабська назва Аль-Джіза (єгип. араб. Аль-Гіза) має неясну етимологію. Існує рідкісний нерегулярний арабська (швидше за все арамейська за походженням) корінь, що означає «край, пліч» і навіть «сторінка», який Макрізі вважав основою цієї назви. Еверетт-Хіт припускав, що назва походить від єгипетського r-gs-ḥr «в стороні від висоти (пірамід)»[5]. Пейст говорить про іранський походження назви з середньоперс. diz «форт, фортеця», яким перси, за відсутністю кращого назви, називали піраміди[6].
Гіза знаходиться у зоні тропічних пустель. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 28,9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 13.3 °С (56 °F).[7]
Клімат Гізи | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 25 | 31 | 35 | 40 | 44 | 43 | 42 | 39 | 37 | 37 | 33 | 27 | 44 |
Середній максимум, °C | 18 | 19 | 22 | 27 | 32 | 35 | 35 | 35 | 32 | 29 | 26 | 20 | 27 |
Середня температура, °C | 13 | 13 | 16 | 20 | 24 | 27 | 28 | 28 | 26 | 23 | 20 | 15 | 21 |
Середній мінімум, °C | 8 | 8 | 10 | 13 | 17 | 20 | 21 | 22 | 21 | 17 | 15 | 10 | 15 |
Абсолютний мінімум, °C | 5 | 5 | 6 | 7 | 11 | 15 | 18 | 20 | 17 | 12 | 10 | 6 | 5 |
Норма опадів, мм | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 30 |
Джерело: Weatherbase |
-
Карта розташування комплексу стародавніх пам'яток
- ↑ Emile Amélineau. La géographie de l’Egypte à l’époque copte : [фр.]. — Paris : Imprimerie nationale, 1893. — P. 190.
- ↑ Tpersis n Babylon : [англ.] : [арх. 18.04.2019] // Places. — Дата звернення: 11.10.2021.
- ↑ Stefan Timm. Das christlich-koptische Agypten in arabischer Zeit (Teil 3 G-L) : [нім.]. — Wiesbaden, 1985. — S. 1058.
- ↑ Phylake [north (Tersa)] : [англ.] : [арх. 18.04.2019] // Places. — Дата звернення: 11.10.2021.
- ↑ John Everett-Heath. Concise Dictionary of World Place-Names : [англ.]. — Oxford, 2005.
- ↑ Carsten Peust. Die Toponyme vorarabischen Ursprungs im modernen Ägypten : [нім.]. — Göttingen, 2010. — S. 44.
- ↑ Клімат Гізи. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- Ґіза // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Google Maps
- Гиза (Египет)
- Фотографії з м. Гіза [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
№ | Назва | Мухафаза | Населення | № | Назва | Мухафаза | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Каїр Александрія |
1 | Каїр | Каїр | 8 105 071 | 11 | Асьют | Асьют | 403 202 | Гіза Шубра-ель-Хейма |
2 | Александрія | Александрія | 4 388 219 | 12 | Ісмаїлія | Ісмаїлія | 352 411 | ||
3 | Гіза | Гіза | 3 348 401 | 13 | Фаюм | Ель-Фаюм | 338 959 | ||
4 | Шубра-ель-Хейма | Кальюбія | 1 072 951 | 14 | Заказік | Шаркія | 314 331 | ||
5 | Порт-Саїд | Порт-Саїд | 607 353 | 15 | Дум'ят | Дум'ят | 299 296 | ||
6 | Суец | Суец | 547 352 | 16 | Асуан | Асуан | 281 891 | ||
7 | Ель-Махалла-ель-Кубра | Гарбія | 538 297 | 17 | Ель-Мінья | Мінья | 253 767 | ||
8 | Луксор | Луксор | 487 896 | 18 | Даманхур | Бухейра | 252 017 | ||
9 | Ель-Мансура | Дакахлія | 470 494 | 19 | Бені-Суейф | Бені-Суейф | 223 789 | ||
10 | Танта | Гарбія | 437 793 | 20 | Хургада | Червоне Море | 223 124 |