Денисов Ігор Володимирович
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Ігор Володимирович Денисов | |
| Народження | 17 травня 1984 (40 років) | |
 м. Ленінград, РРФСР
| ||
| Зріст | 176 см | |
| Вага | 75 кг | |
| Громадянство |  Росія
| |
| Позиція | Півзахисник | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | Анжі
| |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 2001—2013 2013— |
Зеніт Анжі |
253 (23) 0 (0) |
| Національна збірна** | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 2003—2006 2008— |
Росія U-21 Росія
|
7 (4) 24 (0) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
І́гор Володи́мирович Дени́сов (нар. 17 травня 1984, м. Ленінград, РРФСР) — російський футболіст. Виступає на позиції опорного півзахисника за санкт-петербурзький «Зеніт» та збірну Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2008).
Народився у Ленінграді. Вихованець футбольної школи «Турбобудівник» та СДЮШОР «Зміна». Першими тренерами Дениса були Максим Шаров та Василь Костровський.
З 2001 року виступає за санкт-петербурзький «Зеніт». У основному складі клубу дебютував у 2002 році в матчі проти ЦСКА. Вже з наступного року Денисов отримав постійну прописку в основі, лише час від часу беручи участь в деяких іграх дублюючого складу. Під керівництвом Діка Адвоката Ігор зміг розкритися по-справжньому, завоювавши разом з командою титули чемпіона Росії, володаря Суперкубка Росії, Кубка та Суперкубка УЄФА.
Відомий своїм непростим характером. Так, у вересні 2010 року під час відкритого тренування «Зеніта» Денисов ледь не влаштував бійку з начальником команди, своїм колишнім одноклубником Владиславом Радімовим. Це сталося під час тренувального матчу, коли Радімов, що судив гру, угледів порушення правил з боку Денисова. Після цього футболіст на очах журналістів та вболівальників нецензурно вилаявся на адресу Радімова. Головний тренер «Зеніту» Лучано Спаллетті відреагував наступним чином: «Денисов у жодному разі не повинен був обурюватися діями мого помічника. Є певні межі, через які не можна переступати»[1].
Після матчу із «Спартаком», що відбувся 27 жовтня 2010 року і у якому перемогу з рахунком 1:0 здобули москвичі, Денисов, за словами делегата матчу Валерія Бутенко, спровокував конфлікт, вдаривши м'ячем у бік тренерської лавки «Спартака», але потрапивши у телекамеру. Зі слів тренерів «Спартака» після цього Денисов наблизився до них і почав нецензурно ображати. Внаслідок цього поруч з полем виникла бійка за участю гравців і співробітників обох клубів[2]. Після матчу Денисов відмовився спілкуватися з делегатом матчу[3]. Коментатор каналу «НТВ-Плюс» Костянтин Генич, який перебував біля кромки поля, підтвердив, що винуватцем інциденту був Денисов, що образив тренерський штаб «Спартака». Генич додав, що Денисова буде важко перевиховати і його треба сприймати таким, яким він є[4]. 12 листопада 2010 року комітет з етики РФС дискваліфікував Денисова на 4 гри з формулюванням „за агресивну і образливу поведінку, виражену у приниженні гідності представників «Спартака» і його головного тренера Валерія Карпіна, і провокацію подальшого конфлікту між представниками команд“. При цьому головний тренер «Спартака» Валерій Карпін також був дискваліфікований на 2 гри, а фізіотерапевт «Спартака», що вдарив тренера «Зеніта» Ігоря Сімутенкова — на півроку[5]. Голова комітету з етики Алу Алханов пояснив триваліший, порівняно з Карпіним, термін дискваліфікації Денисова тим, що конфлікт стався саме в «результаті бездумних і невиправданих вчинків Денисова»[6]. Сам Денисов на засіданні комітету з етики був відсутній, хоча його запросили[7].
Однак окрім скандальних вчинків Ігор Денисов перш за все відзначається зрілою та надійною грою. На думку півзахисника «Зеніта» Романа Широкова, саме Денисова можна назвати найкращим опорним півзахисником Росії[8].
Починаючи з осіні 2003 викликався до лав молодіжної збірної Росії. Дебютував у її складі 5 вересня 2003 року у матчі з Ірландією (0:2). Певний час був капітаном молодіжної команди.
Міг вирушити на Євро-2008, але через різні причини відмовився їхати до збірної. Вирішення конфлікту було знайдене лише після чемпіонату Європи. Ігор Денисов зустрівся з Гусом Гіддінком в Москві, де вони узгодили певні розбіжності у поглядах і футболіст висловив готовність узяти участь у наступних матчах збірної. Вперше футболку національної команди Росії Денисов вдягнув 11 жовтня 2008 року у поєдинку зі збірною Німеччини (1:2).
У відбірковому циклі до чемпіонату світу 2010 року взяв участь у 9 з 10 проведених командою матчів, однак пробитися до фінальної стадії турніру збірна Росії не змогла. Був основним гравцем і у відбірному турнірі до Євро-2012.
- Клубні трофеї
- Чемпіон Росії (4):
- Володар Суперкубка Росії (2):
- Володар Кубка Росії (3):
- Володар Кубка УЄФА (1):
Володар Суперкубка УЄФА (1):
- Заслужений майстер спорту Росії (2008)[9]
- У списках «33 найкращих гравців чемпіонату Росії» (3): № 1 (2010), № 2 (2008,2009)
В 2021 році підтримав Олексія Навального, заарештованого після повернення з Німеччини[10].
В 2022 році засудив російське вторгнення в Україну[11].
Дружину Ігора Денисова звуть Олена. У шлюбі з нею він має двох дітей — доньку Вікторію (народилася 12 квітня 2005 року) та сина Ігора (народився 27 вересня 2008 року)[12].
- Ігор Денисов відзначав свій 21-й день народження в пітерському кафе «Лукомор'я». Наряд міліції, який прибув на поклик обурених шумом мешканців вулиці Рентгена, був змушений викликати підмогу. Денисов оголював торс і викликав міліціонерів на рукопашну. «Забери пістолет, знімай форму, пішли битися один на один!» - вимагав футболіст від старшого лейтенанта Павла Васильєва.
- Влітку 2010 року Ігор посварився з інструктором навчальної машини на перетині Афонської і Поклінногорской вулиць. Інструктор відбувся переломом носа, а Денисов через травму ноги пропустив гру збірної з болгарами і матч Ліги чемпіонів з «Осером».
- Денисов зіграв три партії в шахи із гросмейстером Петром Свідлером. У 2011 році в своєму інтерв'ю Свідлер згадував, що йому, як вболівальнику «Зеніта», було цікаво поспілкуватися з футболістами санкт-петербурзького клубу, тому він і прийняв запрошення зіграти з Ігорем. Гра відбувалася в присутності Андрія Аршавіна, Олександра Кержакова та Володимира Бистрова. Перші дві партії Свідлер виграв за рахунок дебютної підготовки, якої у Денисова не було, а в третій партії вирішив зіграти у дебюті «м'якше» і після близько 15 ходів позиція була нічийною. Гросмейстер запропонував Денисову нічию, але Ігор відмовився зі словами: «Я за цим, чи що, сюди прийшов? Будемо катати!». Свідлер вирішив загострити гру, а потім насилу звів партію до нічиєї. На думку Свідлера, Денисов грає в шахи на рівні сильного любителя і при бажанні міг би стати професійним шахістом[13].
- ↑ Під час відкритого тренування стався конфлікт між Денисовим та Радімовим. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Матч «Спартака» та «Зеніта» закінчився бійкою. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Делегат матчу: Денисов відмовився говорити зі мною після матчу. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Костянтин Генич: Не можу повторювати те, що прокричав Денисов. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Карпіна дискваліфіковано на дві гри, Денисова - на чотири[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Алу Алханов: Були взаємні звинувачення, потім звинувачення сторін. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Алу Алханов: Денисова не було на засіданні комітету з етики[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Р.Широков: Денисов - найкращий опорний Росії. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Наказ про присвоєння почесного звання «Заслужений майстер спорту Росії». Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Игорь Денисов выступил в поддержку Алексея Навального. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
- ↑ «Это катастрофа. Полный ужас» Бывший капитан сборной России по футболу Игорь Денисов открыто выступил против войны. Meduza (рос.). Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ У Денисова народився син. Архів оригіналу за 15 січня 2010. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Петро Свідлер: Після матчу з Камським вітер подув у мої вітрила. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 8 грудня 2011.
- Профайл на офіційному сайті "Зеніт" (Санкт-Петербург) (рос.)
- Профайл на сайті zenit-history.ru (рос.)
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на National Football Teams (англ.)
- Профайл на сайті Transfermarkt.de [Архівовано 13 грудня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- 10 випадків з Ігорем Денисовим (рос.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Інтерв'ю
- І.Денисов: Я щасливий, що граю за «Зеніт» (рос.), 05.12.2006
- І.Денисов. Людина на будь-якому місці [Архівовано 26 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.), 08.10.2008
- І.Денисов: Дель П'єро був моїм улюбленим гравцем, поки не забив «Зеніту» (рос.), 05.10.2009
 | |
|---|---|
| Спорт | |
| Нормативний контроль |