Доменікіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доменікіно
Domenico Zampieri
При народженніDomenico Zampieri
Народження21 жовтня 1581
Болонья, Папська держава[1]
Смерть15 квітня 1641(1641-04-15)[2][3][…] (59 років)
 Неаполь, Неаполітанське королівство[1]
Країна Папська держава
НавчанняЛодовіко Карраччі
Діяльністьхудожник, архітектор, унаочнювач
Напрямокбароко, академізм
Покровителькардинал Фарнезе
ВпливРафаель,Караваджо,Мікеланджело,
ВчительДенис Кальверт і Лодовіко Каррачі
ЧленАкадемія Святого Луки[5]
Творивівтарі, алегорії, пейзажі, портрети
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[6], Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Національна галерея, Музеї Ватикану, Мистецька галерея Йоркаd, Державний музей мистецтв, Галерея Доріа-Памфілі, Ермітаж, Галерея Борґезе, Капітолійські музеї, Баварські державні колекції картин, Національний музей у Варшаві, Музей Фіцвільяма, Музей Ґренобляd, Rhode Island School of Design Museumd, Національна галерея Ірландії, Художній музей Північної Кароліни, Національна пінакотека Болоньї, Смітсонівський музей американського мистецтва[7], Зібрання Воллеса, Музей Конде, Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Allen Memorial Art Museumd, Дрезденська картинна галерея, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Museum of the History of Franced, Музей Фабра, Музей Боуз, Ашмолеан музей, Музей образотворчих мистецтв (Безьє), Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Реннський музей образотворчого мистецтва, Victoria Gallery & Museumd і Musea Brugged[8]

CMNS: Доменікіно у Вікісховищі

Доменікіно (італ. Domenichino, повне справжнє ім'я італ. Domenico Zampieri, 21 жовтня 1581, Болонья — 16 квітня 1641, Неаполь) — італійський художник епохи бароко другого ряду. Відомий також як Le Dominiquin та Domenico Zampieri. Одним із його учнів був П'єтро Теста. Представник Болонської школи. Малював фрески, релігійні і міфологічні картини, портрети, пейзажі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син шевця. Серед перших вчителів — Деніс Кальварт (бл. 1540 — 1619) та Лодовіко Карраччі (1555 — 1619). Близькість до братів Карраччі спонукала використати Доменікіно як помічника в створенні фресок у палаці Фарнезе в Римі художником Аннібале Карраччі. Зазнав впливу художньої манери Рафаеля Санті та майстрів Болонської школи.

Працював у Римі у 1602 — 1617 та 1621 — 1630 роках, в Неаполі у 1630—1641 роках і в Болоньї.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

У зв'язку з офіційною підтримкою королями та можновладцями художньої манери на зразок академізму, твори майстрів Болонської школи вважали зразковими, попри невелику мистецьку вартість. Все це цілком стосувалося і творів Доменікіно, віртуозного за технікою, але малосамостійного художника. Вже в 19 столітті пройшла переоцінка творів Доменікіно, на якій наполягав мистецтвознавець з Англії Джон Раскін. Двадцяте століття лише підтвердило різку оцінку Джона Раскіна і його правоту.

Картини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118638831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Domenichino
  3. DomenichinoOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Nicolaci M. Caravaggio's Rome 1600-1630 (English edition)Milan: 2012. — Vol. Essays. — P. 261. — ISBN 978-88-572-1387-3
  6. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  7. Smithsonian American Art Museum person/institution ID
  8. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1996_III

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Luigi Serra, Domenico Zampieri detto il Domenichino, Rome, 1909.
  • John Pope-Hennessy, The Drawings of Domenichino … at Windsor Castle, London, 1948.
  • Richard E. Spear, Domenichino, 2 vols., New Haven and London, 1982.
  • Domenichino, 1581—1641, exh. cat. with entries on the paintings by Richard E. Spear, Rome, 1996.
  • Elizabeth Cropper, The Domenichino Affair. Novelty, Imitation, and Theft in Seventeenth-century Rome, New Haven and London, 2005

Посилання

[ред. | ред. код]