Дорійський лад
Дорі́йський лад — один із давньогрецьких та середньовічних ладів. Назва походить від одного з найголовніших племен давньої Греції — дорійців.
В давньогрецькій системі дорійський лад розглядався як октавний, складений з двох дорійських тетрахордів.
Дорійський лад вважається найхарактернішим для греків і був одним з найшанованіших серед грецьких мислителів. Так, на думку Геракліда, згідно з переказом Атенія
«Дорійська гамма виражає мужність, урочистість, вона не розливається у весіллі, але є серйозною і сильною, не строката і не різноманітна»[1]
Платон і Аристотель також вважали цей лад «мужнім» і врівноваженим, Аристотель вважав цей лад корисним для виховання[2]. В цьому відношенні дорійський лад нерідко протиставляли фригійському, як екстатичному і збуджуючому.
В результаті плутанини, допущенної анонімним середньовічним автором IX століття, починаючи з середньовіччя і до сучасності давньогрецький дорійський лад був перейменований у фригійський тоді як давньогрецький фригійський став дорійським.
Таким чином за сучасною термінологією дорійським називається лад, що схожий на натуральний мінор, але відрізняється високим шостим ступенем, наприклад:
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- Лосев А. История античной эстетики. Ранний эллинизм. Ч.ІІІ. Музыка [Архівовано 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |