Екюїр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Екюїр
Écuires

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Монтрей
Кантон Монтрей
Код INSEE 62289
Поштові індекси 62170
Координати 50°26′50″ пн. ш. 1°45′43″ сх. д.H G O
Висота 5 - 65 м.н.р.м.
Площа 9,15 км²
Населення 690 (01.01.2021[1])
Густота 75,41 ос./км²
Розміщення
Екюїр. Карта розташування: Франція
Екюїр
Влада
Мер
Мандат
Philippe Cousin
2020-2026

Мапа

Екюї́р (фр. Écuires) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 690 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 185 км на північ від Парижа, 95 км на захід від Лілля, 75 км на захід від Арраса.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 396 80 48 92 116 52 8
Жінки 388 68 28 100 96 88 8


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 494 осіб працездатного віку (15—64 років) 356 були активними, 138 — неактивними (показник активності 72,1%, у 1999 році було 68,3%). З 356 активних мешканців працювало 315 осіб (167 чоловіків та 148 жінок), безробітними було 41 (21 чоловік та 20 жінок). Серед 138 неактивних 46 осіб було учнями чи студентами, 62 — пенсіонерами, 30 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 305 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 818,0 особи, медіана доходів виносила 18 573 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 15 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 15 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 15 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.