Координати: 53°24′ пн. ш. 49°30′ сх. д. / 53.4° пн. ш. 49.5° сх. д. / 53.4; 49.5
Очікує на перевірку

Жигульовськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Жигульовськ
Герб Жигульовська Прапор Жигульовська
Будівля нафтогазовидобувного управління. Архітектурний комплекс міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Самарська область
Код ЗКАТУ: 36404000000
Код ЗКТМО: 36704000001
Основні дані
Час заснування 1949
Статус міста 1952
Населення 51641 (2020)
Площа 60,8 км²
Густота населення 1 054 осіб/км²
Поштові індекси 445350
Телефонний код +7 84862
Географічні координати: 53°24′ пн. ш. 49°30′ сх. д. / 53.4° пн. ш. 49.5° сх. д. / 53.4; 49.5
Влада
Вебсторінка zhigulevsk.org
Міський голова Сухих Ілля Геннадійович
Мапа
Жигульовськ (Росія)
Жигульовськ
Жигульовськ

Жигульовськ (Самарська область)
Жигульовськ
Жигульовськ

Мапа


CMNS: Жигульовськ у Вікісховищі

Жигульо́вськ (рос. Жигулёвск) — місто в Самарській області Російської Федерації, розташоване на правому березі середньої течії Волги в північній частині Національного парку «Самарська Лука» в долинах Жигулівських гір за 106 км від Самари та за 969 км від Москви. Межує з містом Тольятті і Ставропольським районом Самарської області. Населення станом на 1 січня 2010 року становило 51,6 тисяч жителів.[1]

Через Жигульовськ проходить федеральна автомагістраль «Москва-Челябінськ» М5.

Історія

[ред. | ред. код]

Назва міста походить від пагорбів «Жигулівські гори» (або Жигулі), в оточенні яких воно розташоване.

Місто було утворене за Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 лютого 1952 в результаті перетворення робітничого селища Жигульовськ.

На місці Жигульовска з XVII століття знаходилися села Моркваші і Отважне. У 1942 в районі селища Яблуневий Яр, розташованого в межах міста, була виявлена ​​нафта девонського періоду. На початку 1950-х років у районі міста почалося будівництво найбільшої у світі на момент здачі в експлуатацію Волзької ГЕС ім. В. І. Леніна, будівництво якої було завершено в 1957 році. У 19501960 роках в селищі Яблуневий Яр був побудований великий цементний завод.

У середині 80-х років XX століття у місті утворено державний Національний парк «Самарська Лука».

У серпні 2006 року вся територія «Самарської Луки» Жигулівського заповідника та зеленої зони в місті Тольятті і інші довколишні території оголошені ЮНЕСКО біологічним резерватом.

Промисловість

[ред. | ред. код]

Близьке розташування до Тольятті зумовлює економічні і соціальні зв'язки міста. У Жигульовську представлені такі види промисловості:

  • електроенергетика — Жигульовська ГЕС, філія ВАТ РусГідро;
  • машинобудування — акумуляторний завод «АКОМ»;
  • харчова — кондитерський комбінат «Услада» та Жигулівський хлібзавод;
  • фармацевтична — Жигульовський завод лікарських препаратів, ТОВ «Озон»;
  • нафтовидобувна — практично згорнута через виснаження нафтового покладу;
  • видобуток і виробництво будівельних матеріалів — філія «Євроцемент груп» та ЗАТ «Жигульовське кар'єроуправління»;
  • підприємства військово-промислового комплексу.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність постійного населення Російської Федерації станом на 1 січня 2010 року [Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Старков А. Новый город в Жигулях / Фото А. Шайхета // Огонёк. — 1954. — № 1(1386). — 1 января. — С. 4—6.

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]