Очікує на перевірку

Жозе-Марія Еса ді Кейрош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозе-Марія Еса ді Кейрош
порт. José Maria de Eça de Queiroz
Ім'я при народженніпорт. José Maria de Eça de Queiroz
Народився25 листопада 1845(1845-11-25)[2][3][…]
Повуа-де-Варзін[5]
Помер16 серпня 1900(1900-08-16)[1][2][…] (54 роки)
Париж, Франція[5]
·туберкульоз
Країна Португальське королівство
Діяльністьжурналіст, дипломат, письменник, прозаїк-романіст
Alma materLaw School of the University of Coimbrad
Знання мовпортугальська[6][7][7]
Напрямокромантизм, реалізм і Naturalismd
Magnum opusO Crime do Padre Amarod і Сімейство Майяd[8]
Посадапосол
ДітиAntónio Eça de Queirozd
Автограф
IMDbID 0211055
Сайтfeq.pt

Жозе́-Марі́я ді Е́са де Ке́йрош (порт. José Maria de Eça de Queiroz; *25 листопада 1845(18451125), Повуа-де-Варзін, Португалія — †16 серпня 1900, Париж) — португальський письменник, журналіст, дипломат[9].

З життєпису

[ред. | ред. код]

Вивчав юриспруденцію в університеті Коїмбри, публікував у місцевій газеті роман з продовженням.

Пам'ятник письменнику в його рідному місті

Багато мандрував світом: у 186970 роках їздив до Єгипту, зокрема був присутнім на відкритті Суецького каналу (ці враження знайшли відображення у деяких його творах), по тому був португальським консулом у Гавані.

Велику частину подальшого життя Еса ді Кейрош провів у Великій Британії та Франції, будучи спершу португальським консулом у Ньюкаслі1874 року), далі в Бристолі і, нарешті, (з 1888 року) у Парижі, де він і помер від сухот.

Син письменника був одним з чільних діячів фашистського режиму Салазара і творцем португальського телебачення.

Творчість і визнання

[ред. | ред. код]

Основною темою творів Еси ді Кейроша є соціальна критика сучасності. Нерідко Кейрош використає мову сатири. Літературний стиль письменника здебільшого визначається як «португальський реалізм». У його творах зображено життя різних прошарків португальського суспільства.

Почав з публікації уривків у «Газеті Португалії» (Gazeta de Portugal) під час навчання в університеті, після його смерті вони були зібрані в одну книгу під назвою «Варварські нотатки» (Prosas Bárbaras).

Першим помітним твором Еси ді Кейроша став роман «Злочин падре Амару» (1874), який був написаний під час виконання ним обов'язків муніципального адміністратора провінції Лейрія.

Романи Еси ді Кейроша — передусім, «Злочин падре Амару» (порт. «О crime de padre Amaro», 1874, перероблене вид. 1880), «Свояк Базиліо» (порт. О primo Basílio; 1879) і «Сімейство Майя» (порт. Os Maias; 1879) — користувалися загальноєвропейським успіхом. Його зараховували до провідних прозаїків-реалістів; Еміль Золя ставив його вище Флобера, в інших джерелах Есу ді Кейроша називали «португальським Золя». Іспанською його перекладав Р. М. дель Вальє-Інклан, англійською — Рой Кемпбелл. У Росії Есу де Кейроша високо цінували Максим Горький і Володимир Короленко.

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
Прижиттєві видання
  • «Таємниця дороги Сінтра» (O Mistério da Estrada de Sintra, у співавторстві з Р. Ортігао) - 1870
  • «Злочин падре Амару» (O Crime do Padre Amaro) - 1875, 1876 (нова редакція), 1880 (нова редакція)
  • «Свояк Базиліо» (O Primo Basílio) - 1878
  • «Мандарин» (O Mandarim) - 1880
  • «Реліквія» (A Relíquia) - 1887
  • «Сімейство Майя» (Os Maias) - 1888
  • «Весела компанія» (Uma Campanha Alegre) - 1890–1891
  • «Блискучий дім Рамірешів» (A Ilustre Casa de Ramires) - 1900
Посмертні видання
  • «Місто і гори» (A Cidade e as Serras) - 1901
  • Оровідання (Contos) - 1902
  • «Варварські нотатки» (Prosas Bárbaras) - 1903
  • «Листи з Англії» (Cartas de Inglaterra) - 1905
  • «Відлуння Парижа» (Ecos de Paris) - 1905
  • «Сучасні нотатки» (Notas Contemporâneas) - 1909
  • «Останні сторінки» (Últimas páginas) - 1912
  • «Для столиці» (A Capital) - 1925
  • «Граф де Абраньйос» (O Conde d'Abranhos) - 1925
  • Alves & C.a - 1925
  • «Єгипет» (O Egipto) - 1926
  • «Трагедія Квіткової вулиці» (A Tragédia da Rua das Flores) - 1980

Ж.-М. Еса ді Кейрош переклав з англійської на португальську роман Райдера Хаггарда «Копальні царя Соломона» — As Minas de Salomão (1885).

Екранізації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. а б Эса ди Кейрош Жозе Мария / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. а б CONOR.Sl
  8. https://pt.wikipedia.org/wiki/Os_Maias
  9. Еса ді Кейрош, Жозе-Марія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 51

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]