Карел Шкрета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карел Шкрета
чеськ. Karel Škréta
Народження1610[1][2][…]
Прага, Священна Римська імперія[4][5]
Смерть1 серпня 1674(1674-08-01)[4]
 Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[5]
ПохованняChurch of St. Galld
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник, графік
Напрямокбароко
ЧленBentvueghels
ДітиKarel Škréta the Youngerd
Брати, сестриJohannes Scretad
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Музей Ґетті, Національна галерея Канади, Національна галерея, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картин, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв і Державні художні зібрання Дрездена
CMNS: Карел Шкрета у Вікісховищі

Карел Шкрета (чеськ. Karel Škréta Šotnovský ze Závořic, 1610—1674) — чеський портретист, який працював у стилі бароко.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в благородній протестантській сім'ї, яка спочатку керувала млинами в Південній Богемії, але переїхала до Кутної Гори, потім до Праги, де вони займали кілька офіційних посад. Його батько помер, коли йому було всього три роки, і його віддавали до місцевих шкіл, де він отримав повну класичну освіту. Невідомо, де він вивчав живопис, хоча він, ймовірно, навчався при Королівськом дворі, де він можливо працював з Егідієм Саделером.[6]

За цей час почалася Тридцятилітня війна і Прага була взята католицькими силами. Протестантів спочатку терпіли, але у 1627 році були розпочаті великі заходи по наверненню, і наступного року він втік з матір'ю до Саксонії. Зрештою, він поїхав до Італії, провів кілька років у Венеції, вивчаючи твори Веронезе, Тінторетто і Тіціана, а потім відправився до Риму в 1634 році, де приєднався до Bentvueghels (асоціація голандських художників) під псевдонімом «Slagzwaart» (широкий меч).[6]

К цьому часу він вже зарекомендував себе як художник-портретист. Приблизно через рік він повернувся до Саксонії і, нарешті, повернувся до Праги в 1638 році, де перейшов до католицизму і подав до суду, щоб відновити власність; можливо, за допомогою впливового єзуїта, оскільки він почав приймати комісії з цього товариства.[6] Він відкрив студію в 1645 році і приєднався до гільдії художників, виконуючи обов'язки голови з 1651 по 1661 роки.

На додаток до портретів він малював вівтарні та інші прикраси в кількох церквах, включаючи Костел Божої Матері перед Тином, Церква Святого Прокопію у Жижкові і Св. Вацлавська церква в Здеразі. На його честь були названі численні вулиці: в Виноградах, Брно, Остраві, Оломоуці, Усті-над-Лабем, Їглаві, Чеській Липі, Літомержице, Високому Миті, Жатці Плзені та інших.

Про нього було створено два театральні твори (обидва названих «Карел Шкрета»). Перший — комедія, написана в 1841 році Вацлавом Алоізом Свободою. Другий — це комічна опера, заснована на п'єсі Свободи, написаної в 1883 році Карел Бендлем, на лібрето Елішки Красногорської. Незважаючи на те, що його мистецтво відіграє певну роль у сюжетах (особливо під час кульмінації), вони мають романтичні та політичні інтриги, які закінчуються вбивством.

Вибрані картини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118765728 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Karel ?kr?ta
  3. ↑ Swartz A. Karel Škréta — 2007.
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  6. ↑ а б в Biography [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.] from Allgemeine Deutsche Biographie @ German Wikisource.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карел Шкрета

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jaromír Neumann, Škrétové, Akropolis, 2000 ISBN 80-85770-99-7
  • Lenka Stolárová and Vít Vlnas, Karel Škréta (1610—1674): Doba a dílo, (exhibition catalog) Národní galerie v Praze, 2010 ISBN 978-80-7035-458-2
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карел_Шкрета