Координати: 53°43′34.2408″ пн. ш. 6°52′44.8392″ зх. д. / 53.726178000° пн. ш. 6.879122000° зх. д. / 53.726178000; -6.879122000

Келлське абатство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Келлське абатство
Сучасний вигляд (2007)
53°43′34.2408″ пн. ш. 6°52′44.8392″ зх. д. / 53.726178000° пн. ш. 6.879122000° зх. д. / 53.726178000; -6.879122000
Тип спорудимонастир
РозташуванняІрландія, Келлс
Початок будівництва6 століття
Кінець будівництвапочаток IX століття
НалежністьРимо-Католицька Церква
Оригінальна назваангл. Abbey of Kells
Келлське абатство. Карта розташування: Ірландія
Келлське абатство
Келлське абатство (Ірландія)
Мапа
CMNS: Келлське абатство у Вікісховищі

Келлське абатство (ірл. Mainistir Cheanannais) — колишній монастир, який знаходиться в місті Келлс провінції Ленстер, Ірландія.

Перша згадка в Ольстерських анналах
Constructio noue civitatis Columbae Cille hi Ceninnus[1]
— AU 807.4 (Цитується по Hennessy, William M. (ed. & tr.) (1887). Annals of Ulster. Vol. 1: A.D. 431-1056. Dublin. P.292)

Час заснування монастиря точно невідомий. Вперше Келлське абатство згадується в Ольстерських анналах під 806 (807)[2], де згадується заснування церкви Святого Колумби. У тексті використане слово civitatis, яке відсилає до особливостей монастирсько-територіальної системи в ірландській церкві Раннього Середньовіччя на цьому місці. Посвячення церкви на честь Колумби вказує на те, що монастир був пов'язаний із монастирською парафією (давньоірл. paruchia) або familia святого Колумби на чолі з Іонським абатством. На те що заснування Келлського абатства тісно пов'язане з Йоною вказує і згадка в тих же Ольстерських анналах під 814 закінчення будівництва церкви у Келлсі іонським абатом-принцепсом (лат. princeps, давньоірл. airchinnech) Келлахом («finita constructione templi Cenindsa»[3]), який одночасно покинув управління своїм монастирем. Заснований у час, коли вікінги почали свої набіги на Шотландію й Ірландію Келлс, мабуть, мав служити як місце де б могли переховуватись монахи його материнського монастиря та переховувати священні реліквії. З часом значення абатства росло разом із багатством, попри постійні руйнування, як вікінгами, так і ірландськими королями. В Келлсі з'являється значна мистецька школа, витвором якої, схоже є Келлська книга. Також монастир стає центром колумбанської родини[4], у чому свою роль зіграло те, що на його місці знаходився давній центр володінь південних І Нейлів.

Протягом XII століття Келлське абатство втрачало значення центру всіх монастирів традиції св. Колумби. Ця роль переходить до Деррі. У 1152 році тут проходить важливий для церковної реформи в Ірландії Келлський синод, що завершив формування дієцезіальної структури на території острова. Після англо-нормандського завоювання Келлс остаточно втратив своє значення. Абатство перестало існувати у 1539 році, внаслідок секуляризації під час Англійської Реформації, а його храм став парафіяльною церквою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Лат.-ірл. «Зведення нового монастиря Колумби у Кеннінсі»
  2. ↑ Ця ж подія згадується в Анналах Клонмакнойса під 804. А в Анналах чотирьох магістрів під 802 згадується зруйнування церкви, що вже існувала. Та обидві хроніки є пізнішими, ніж Ольстерські аннали, компіляціями.
  3. ↑ Цит. по Hennessy, William M. (ed. & tr.) (1887). Annals of Ulster. Vol. 1: A.D. 431–1056. Dublin. P.302
  4. ↑ З хінця IX століття.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Herbert, Máire (1989). Iona, Kells, and Derry: The History and Hagiography of the Monastic Familia of Columba. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-820114-1 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Келлське абатство
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Келлське_абатство&oldid=43684165