Клеопатра Алхімістка
| Клеопатра Алхімістка | |
|---|---|
 | |
| Народилася | не раніше 3 століття |
| Померла | не пізніше 4 століття |
| Діяльність | філософ, алхімік, письменниця |
Клеопатра Алхімістка — антична алхімікиня, авторка численних досліджень на цю тему.
Дати народження і смерті невідомі. Відомо, що Клеопатра жила в Александрії у 3-му або 4-му столітті. Її справжнє ім'я також невідоме, Клеопатра — це псевдонім. Інколи її плутають з Клеопатрою VII, тим більше в деяких пізніших джерелах, наприклад, Basillica Philosophica Йогана Даніеля Міля (1618), вона згадується як Клеопатра — королева Єгипту[1]. Клеопатра Алхімістка, ймовірно, належала до школи Марії Єврейки[2].
Клеопатра згадується у творах Зосими з Панополіса та Міхаеля Маєра. Вони називають її як одну з чотирьох жінок, які знали, як виготовити філософський камінь (інші три — Марія Єврейка, Медера і Тафнутія)[3]. Їй приписують винахід аламбіка, мідного перегінного куба особливої конструкції, що призначений для дистиляції спирту[4][5].
Три алхімічних тексти приписують Клеопатрі:
- Ἐκ τῶν Κλεοπάτρας περὶ μέτρων καὶ σταθμῶν. (Про ваги та міри)
- Χρυσοποιία Κλεοπάτρας (Виготовлення золота)
- Διάλογος φιλοσόφων καὶ Κλεοπάτρας (Діалог філософів і Клеопатри)
Найвідомішим її рукописом є «Хризопея» (грец. Χρυσοποιία, перекладається як золото). Документ складається з одного аркуша. Виявлений в рукописі X—XI століття в бібліотеці святого Марка, Венеція[6]. Пізніша копія знайдена в Лейденському університеті в Нідерландах[7].
«Хризопея» містить багато емблем, що використовувалися пізнішими гностичними і герметичними філософіями. Наприклад, у цій роботі вперше з'являється уроборос — змій, який ковтає свій хвіст, символ вічного циклу. У кільці уробороса розташовані символи золота, срібла і ртуті. Поруч з уроборосом креслення дибікоса та керотакіса — алхімічних пристроїв для отримання дистилятів. Також на рукописі зображено восьмикутні зірки з півміцяцем, що є символічним зображенням процесу перетворення свинцю в срібло.[7]
| Зображення з «Хризопеї» | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- ↑ Lindsay, Jack (1970). The Origins of Alchemy in Graeco-Roman Egypt. New York: Barnes and Noble.
- ↑ Taylor, F. Sherwood. «A Survey of Greek Alchemy». The Journal of Hellenic Studies 50 (1930): 109—139.
- ↑ Raphael Patai. The Jewish Alchemists: A History and Source Book. p.78
- ↑ El Daly, Okasha (January 2013). Egyptology: The Missing Millennium, Ancient Egypt in Medieval Arabic Writings. London: University College London Press.
- ↑ Stanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. 2003. p.44
- ↑ Berthelot, Marcillien (1887). Collection des ancien alchimistes grec. Tome 1. Paris: Steinheil. с. 128.
- ↑ а б Marianne Offereins; Renate Strohmeier (2011). Apotheker, Jan; Sarkadi, Livia Simon (ред.). European Women in Chemistry. Wiley-VCH GmbH & Co. KGaA. с. 5, 6. ISBN 978-3-527-32956-4.
- Apotheker, Jan & Sarkadi, Livia Simon. European Women in Chemistry Wiley-VCH GmbH & Co. KGaA (2011)
- Klossowski de la Rola, Stanislas. The Golden Game: Alchemical Engravings of the Seventeenth Century Thames & Hudson. (1997)
- Lindsay. Jack. The Origins of Alchemy in Graeco-Roman Egypt Barnes and Noble NY. (1970)
- Mitter, Swasti & Rowbotham, Sheila. Women Encounter Technology: Changing Patterns of Employment in the Third World. Routledge (2003)
- Patai, Raphael. The Jewish Alchemists: A History and Source Book Princeton University Press. (1995)
- Stanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. (2003)
- Uglow, Jennifer S. The Macmillan dictionary of women's biography Macmillan. (1982)
