Очікує на перевірку

Кнут Віксель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кнут Віксель
Народився20 грудня 1851(1851-12-20)[1][2][…]
Maria Magdalena parishd, Швеція[3]
Помер3 травня 1926(1926-05-03)[4][1][…] (74 роки)
Дандерюдd, комуна Дандерид, лен Стокгольм, Швеція[3]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[5]
Країна Швеція[6]
Діяльністьекономіст, викладач університету
Alma materУніверситет Уппсала
Галузьекономіка
ЗакладЛундський університет
ДітиSven Wickselld
CMNS: Кнут Віксель у Вікісховищі

Юхан Густав Кнут Віксель (швед. Johan Gustaf Knut Wicksell, 20 грудня 1851(18511220), Стокгольм , Швеція — 3 травня 1926, Стоксунд, Швеція) — шведський економіст, перший синтезував концепції Австрійської школи, ставши одним з вчителів стокгольмської школи, автор ефекту Вікселя.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кнут народився в Стокгольмі 20 грудня 1851 року і був наймолодшим серед шести дітей, один з яких помер у дитинстві. У нього було три сестри і старший на рік брат Аксель. Його батько Йохан Віксель був бізнесменом і ріелтором. Кнут рано втратив обох батьків: мати Крістіна померла в 1858 році, коли йому було 6 років, батько, одружившись вдруге в 1861 році, помер в 1867 році, коли Кнуту було 15 років.

У 1869 році вступив в Уппсальський університет, щоб вивчати математику і фізику. В 1872 році він отримав ступінь бакалавра з відзнакою, а в 1885 році отримав докторський ступінь з математики, в 1895 році докторський ступінь з економіки, в 1899 році ступінь з права. У 1873—1874 роках працював учителем у середній школі Уппсали, в 1874—1875 роках займався приватним репетиторством. У 1885 році відвідав Лондон, а в 1887 році Віксель отримав трирічний грант Фонду Лорена для вивчення економіки в Німеччині і Австрії.

Після отримання ступеня з права тільки в 1899 році, у 48-річному віці зміг отримати посаду доцента кафедри економіки і права в Уппсальському університеті. У 1900 році став професором, а з 1904 року — професором політекономії в Лундському університеті до виходу на пенсію в 1916 році.

Сім'я

[ред. | ред. код]

У 1889 році в Парижі він одружився з відомою феміністкою Ганною Бугге (1862—1928). У 1890 році у них народився син Свен Віксель (1890—1939), а 1893 році — другий син Фін, який трагічно загинув в 1913 році, випавши з вікна. У 1916 році і до 1926 року сім'я Вікселя переїхала в Стокгольм. Кнут Віксель помер 3 травня 1926 року.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1986 року Дж. Б'юкенен зазначив, що його власні дослідження проблем узгодженості державних витрат і податкових рішень, які він проводив у 1949 році, значною мірою були мотивовані працями Кнута Вікселя у цій же сфері наукових інтересів. У 1993 році Європейська екологічна спільнота суспільного вибору заснувала щорічну премію Вікселя за кращу роботу, опубліковану в журналі «European Journal of Political Economy».
У 2010 році Школа економіки і менеджменту Лундського університету відкрила Центр фінансових досліджень імені Кнута Вікселя.

Основний вклад в науку

[ред. | ред. код]

У роботі «Лекції з політичної економіки, заснованої на граничному принципі» здійснив синтез основних концепцій неокласичного напряму XIX століття і доповнив його динамічним підходом, вперше ввівши в економічний аналіз категорію «очікувань». Віксель доповнив принцип граничної продуктивності тим, що дохід на капітал не може бути визначений аналогічно граничному продукту «первинних факторів виробництва» (праці і землі), оскільки приріст капіталу призводить до переоцінки вартості його запасу, внаслідок змін в ставках заробітної плати і відсотка — названий ефектом Вікселя.

К. Віксель критикував кількісну теорію грошей.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Sveriges dödbok
  4. ↑ Викселль Кнут // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Wicksell, Johan Gustaf Knut — Svenskagravar.se.
  6. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мочерний С. Вікселль (Wicksell) Кнут // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. с. 234. ISBN 966-580-077-9 (Т. 1)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Knut Wicksell (1851—1926) [Архівовано 11 Травня 2018 у Wayback Machine.]
  2. Wicksell, Knut, 1851-1926 [Архівовано 11 Травня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Велика радянська енциклопедія: [в 30 т.] А. М. Прохоров - 3-е вид. - М.: Радянська енциклопедія, 1969.
  4. Большая Советская Энциклопедия (цитаты). Викселль Кнут [Архівовано 17 Липня 2018 у Wayback Machine.]
  5. http://mason.gmu.edu/~rwagner/wicksell.pdf [Архівовано 8 Серпня 2017 у Wayback Machine.] - // Handbook For The History Of Economic Thought / ed. J.G. Backhaus. — Dordrecht: Springer, 2012. — P. 513—525. — ISBN 978-1-4419-8335-0.
  6. http://www.epcs-home.org/wicksell-prize-2/ [Архівовано 17 Липня 2018 у Wayback Machine.] The EPCS: The European Public Choice Society
  7. https://www.lusem.lu.se/kwc [Архівовано 11 Травня 2018 у Wayback Machine.], School of Economics and Management Lund University
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кнут_Віксель&oldid=43885575