Кримськотатарська мова в Україні
За Всеукраїнським переписом населення 2001 р. бл. 230 тис. громадян України назвали кримськотатарську мову рідною, у тому числі 228 373 з 248 193 кримських татар (92,0%).
За даними перепису 2021 року, який був проведений окупаційною російською адміністрацією кримськотатарську мову назвали рідною 148,6 тис. осіб, серед них 133,1 тис. осіб використовують мову в побуті.[1]
До 25% кримських татар, які проживають на підконтрольній Україні території володіють кримськотатарською мовою.[1]
Серед мов України кримськотатарська посідає третє місце за чисельністю носіїв після української та російської (або четверте, якщо враховувати єдиною румунсько-молдавську мову). Найвищий відсоток осіб, що назвали рідною мовою кримськотатарську, спостерігалися в сільських районах Криму — Білогірському (28,9%), Кіровському (24,0%), Совєтському (21,2%), Джанкойському (20,4%), Бахчисарайському (20,1%). Загалом по Криму (без Севастополя) кримськотатарську назвали рідною мовою 11,3% населення.
Рідна мова кримських татар за даними переписів [2][3]
| мова | 1989 | 2001 |
|---|---|---|
| кримськотатарська | 92,6% | 92,0% |
| російська | 4,0% | 6,1% |
| українська | 0,2% | 0,1% |
| інша | 3,2%[4] | 1,8% |
| Рідна мова кримських татар за переписом 2001 року[5] | |||
|---|---|---|---|
| все населення | міське населення | сільське населення | |
| кримськотатарська | 92,0% | 89,1% | 93,5% |
| російська | 6,1% | 8,5% | 4,9% |
| українська | 0,1% | 0,1% | 0,1% |
| інша | 1,7% | 2,3% | 1,4% |
Рідна мова кримських татар у районах та містах обласного підпорядкування АРК:[6]
| кримсько- татарська |
російська | інша | |
| Сімферополь | 91,0 % | 8,6 % | 0,4 % |
| Алушта | 93,0 % | 6,4 % | 0,6 % |
| Армянськ | 81,3 % | 14,2 % | 4,5 % |
| Джанкой | 86,4 % | 13,1 % | 0,5 % |
| Євпаторія | 91,9 % | 7,8 % | 0,3 % |
| Керч | 76,8 % | 22,8 % | 0,4 % |
| Красноперекопськ | 85,3 % | 12,8 % | 1,9 % |
| Саки | 90,4 % | 8,8 % | 0,8 % |
| Судак | 97,9 % | 1,8 % | 0,3 % |
| Феодосія | 89,8 % | 9,9 % | 0,3 % |
| Ялта | 82,2 % | 16,5 % | 1,3 % |
| Бахчисарайський район | 93,3 % | 5,1 % | 1,6 % |
| Білогірський район | 97,6 % | 1,9 % | 0,5 % |
| Джанкойський район | 92,9 % | 6,6 % | 0,5 % |
| Кіровський район | 92,8 % | 4,7 % | 2,5 % |
| Красногвардійський район | 91,6 % | 6,8 % | 1,6 % |
| Красноперекопський район | 89,1 % | 6,2 % | 4,7 % |
| Ленінський район | 94,9 % | 4,9 % | 0,2 % |
| Нижньогірський район | 93,6 % | 5,8 % | 0,6 % |
| Первомайський район | 91,4 % | 6,4 % | 2,2 % |
| Роздольненський район | 93,1 % | 6,4 % | 0,5 % |
| Сакський район | 92,8 % | 6,6 % | 0,6 % |
| Сімферопольський район | 95,4 % | 3,8 % | 0,8 % |
| Совєтський район | 94,4 % | 3,5 % | 2,1 % |
| Чорноморський район | 92,8 % | 6,3 % | 0,9 % |
| АР Крим | 93,0 % | 5,9 % | 1,1 % |
Населені пункти Криму, у яких кримськотатарську мову назвали рідною понад 50% населення.[7]
| Населений пункт | Район | % татарськомовних |
| с. ТРИПРУДНЕ | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 91,7 |
| с. ДИВНЕ | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 86,2 |
| с. ТИМОФІЇВКА | ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН | 85,1 |
| с. КЛЮЧОВЕ | КІРОВСЬКИЙ РАЙОН | 81,7 |
| с. ФОНТАНИ | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 81,7 |
| с. ВІКТОРІВКА | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 81,4 |
| с. МАКІВСЬКЕ | КІРОВСЬКИЙ РАЙОН | 78,2 |
| с. САРИ-БАШ | ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН | 77,9 |
| с. СЕВАСТЯНІВКА | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 76,6 |
| с. РОЗЛИВИ | НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 75,2 |
| с. ЖИВОПИСНЕ | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 75 |
| с-ще ГРОМОВКА | САКСЬКИЙ РАЙОН | 71,4 |
| с. РОДНИКИ | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 70,7 |
| с. РІЧНЕ | СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН | 66,7 |
| с. ВИШНЕВЕ | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 65,8 |
| с. ГАННІВКА | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 65 |
| с. НОВЕНЬКЕ | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 64,6 |
| с. АНДРУСОВЕ | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 64,4 |
| с. ХОДЖА САЛА | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 64,4 |
| с. ЛЕНСЬКЕ | ЧОРНОМОРСЬКИЙ РАЙОН | 64,3 |
| с. ДОЛИННЕ | КІРОВСЬКИЙ РАЙОН | 63,5 |
| с. БІЛОКАМ'ЯНЕ | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 63 |
| с. ПРОБУДЖЕННЯ | ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН | 61,8 |
| с. ДАЧНЕ | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 61,5 |
| с. ДРУЖНЕ | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 61 |
| с. ДМИТРІВКА | ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН | 60,5 |
| с. КОСТЯНТИНІВКА | ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН | 60,1 |
| с. ЧЕРВОНЕ | РОЗДОЛЬНЕНСЬКИЙ РАЙОН | 60 |
| с. НОВОФЕДОРІВКА | ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН | 59,1 |
| с. ШАУМЯН | САКСЬКИЙ РАЙОН | 58,9 |
| с. ДВОРІЧЧЯ | НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 58,6 |
| с. ОПИТНЕ | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 58,6 |
| с. УЛЬЯНІВКА | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 58,5 |
| с. ВЕРШИННЕ | САКСЬКИЙ РАЙОН | 58,3 |
| с. КРАСНА ДОЛИНА | КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН | 58,3 |
| с. ЯРКЕ | САКСЬКИЙ РАЙОН | 58,1 |
| с. ЗАЛИВНЕ | НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 57,8 |
| с. СИНЬОКАМ'ЯНКА | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 57,3 |
| с-ще ВИДНЕ | КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН | 56,1 |
| с. ВЕРХНЯ КУТУЗОВКА | АЛУШТА (міськрада) | 55,8 |
| с. ТРАКТОВЕ | КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН | 55,1 |
| с. НИЖНЯ ГОЛУБИНКА | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 55 |
| с. ТОПОЛІ | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 54 |
| с. ЯКОВЛІВКА | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 53,7 |
| с. МАРКОВЕ | СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН | 53,4 |
| с. ТЕПЛІВКА | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 53,2 |
| с. НАДЕЖДИНЕ | КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ РАЙОН | 52,7 |
| с. ЛІБКНЕХТІВКА | ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН | 52,5 |
| с. РУСЬКЕ | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 52 |
| с. АРМІЙСЬКЕ | ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН | 51,9 |
| с. УКРАЇНКА | СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 51,9 |
| с. НОВОМИКІЛЬСЬКЕ | КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН | 51,6 |
| с. МОЛОЧНЕ | КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН | 51,3 |
| с. НІЖИНСЬКЕ | НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 50,8 |
| с. БОГАТИР | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 50,5 |
| с. КОРОЛЬОВЕ | ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН | 50,4 |
| с. ДОЗОРНЕ | БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН | 50,3 |
| с. БАГАТА УЩЕЛИНА | БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН | 50 |
Населені пункти Херсонської та Запорізької областей, у яких кримськотатарську мову назвали рідною понад 1% населення
| Населений пункт | Район | % татарськомовних[8] |
| с. МОГУТНЄ | ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОН | 6,0 |
| смт НОВООЛЕКСІЇВКА | ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН | 5,5 ‒ 25,0 |
| с. ЩАСЛИВЦЕВЕ | ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН | 4,2 ‒ 12,0 |
| с. СТРІЛКОВЕ | ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН | 2,6 ‒ 7,0 |
| с. БЕРЕГОВЕ | МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 1,7 - 11,0 |
| с. ХЛІБОДАРІВКА | ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОН | 1,4 - 2,0 |
| смт ПАРТИЗАНИ | ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН | 1,3 ‒ 26,0 |
Поширеність кримськотатарської мови у міських населених пунктах Криму за переписом 2001 р.
- смт. Азовське — 30,8%
- м. Білогірськ — 27,6%
- м. Старий Крим — 25,8%
- смт. Новоселівське — 24,4%
- смт. Советський- 20,9%
- смт. Зуя — 20,6%
- смт. Куйбишеве — 20,3%
- смт. Кіровське — 18,7%
- смт. Октябрське — 18,2%
- м. Судак (міськрада) — 17,3%
- м. Бахчисарай — 16,8%
- смт. Вільне — 14,7%
- смт. Молодіжне — 13,9%
- смт. Гвардійське — 13,3%
- смт. Леніне — 13,2%
- смт. Красногвардійське — 11,9%
- смт. Первомайське — 9,5%
- смт. Нижньогірський — 9,4%
- смт. Багерове — 8,9%
- м. Джанкой — 7,1%
- смт. Роздольне — 7,0%
- м. Сімферополь (міськрада) — 6,5%
- м. Євпаторія (міськрада) — 6,4%
- м. Алушта (міськрада) — 5,6%
- м. Саки (міськрада) — 5,3%
- смт. Чорноморське — 4,9%
- м. Феодосія (міськрада) — 4,2%
- м. Армянськ (міськрада) — 2,9%
- м. Красноперекопськ — 2,6%
- м. Ялта (міськрада) — 1,1%
- м. Керч — 0,8%
- смт. Миколаївка — 0,7%
- м. Щолкіне — 0,5%
- смт. Новофедорівка — 0,3%
Першим населеним пунктом України, у якому кримськотатарська мова отримала статус регіональної згідно з законом «Про засади державної мовної політики», стало смт. Новоолексіївка Херсонської обл. Це сталося 19 квітня 2013 р.[9]
Освіта кримськотатарською мовою у 2008/2009 н.р.[10]
| Кількість закладів з навчанням кримськотатарською мовою | Навчальний процес кримськотатарською мовою, учнів | Вивчають кримськотатарську мову як предмет | Вивчають факультативно або в гуртках | Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) | Відсоток кримських татар етносу за Переписом-2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| 15 | 484 | 17725 | 5153 | 0,53% | 0,51% |
Згідно з класифікацією ЮНЕСКО кримськотатарська мова потребує захисту, так як після депортації 1944 року радянською владою та російської окупації 1914 року, на території республіки Крим чиниться лінгвоцид кримськотатарської мови і як наслідок — мова перебуває під загрозою знищення.[11] Жодна кримськотатарська школа, яка була відкрита до окупації росіянами зараз не діє.[11] Для реагування на неправомірні дії окупантів Уряд України створив комісію з питань кримськотатарської мови для впровадження та виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.[12]
Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій повідомило про створення корпусу кримськотатарської мови, який являє собою електронну колекцію текстів з широкими можливостями дослідження мови як бази даних.[1]
Заплановано, що корпус стане фундаментом для впровадження кримськотатарської мови в:
- операційних системах
- онлайн перекладачах
- програмах перевірки правопису
Проєкт реалізовано громадською організацією QIRI'M Young в рамках програми "Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади" (EGAP) від благодійної організації "Фонд Східна Європа" за фінансової підтримки Швейцарії, представництва Президента України в АР Крим, Мінреінтеграції та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.[1]
Мас-медіа кримськотатарською мовою
- Къырым (газета) [1] [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Avdet (газета) [2] [Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Янъы Дюнья (газета) [3],
- Йылдыз (журнал)
- Къырым Алеми (інтернет-газета) [4] [Архівовано 30 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Мейдан (радіо) 36 kbps, 64 kbps[недоступне посилання з липня 2019], 128 kbps
- АТР (телеканал) [5]
- ↑ а б в г valdis (28 листопада 2023). В Україні презентували національний корпус кримськотатарської мови: у чому рішення. Рубрика. Процитовано 8 липня 2024.
- ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 5 квітня 2013.
- ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ зокрема татарська - 3,0%
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
- ↑ Більшість кримських татар за межами Криму під час перепису записались татарами з рідною мовою татарською
- ↑ На Херсонщині кримськотатарська мова стала регіональною. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б «Росія чинить культурний геноцид»: як росіяни знищують культуру та мову киримли :: Свідомі. svidomi.in.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2024.
- ↑ Elena, Onischenko (6 січня 2023). Кабмін створив комісію для захисту кримськотатарської мови: як працюватиме це рішення. Рубрика. Процитовано 8 липня 2024.