Лібрація
Лібрація (від лат. libra — баланс або ваги, лат. libro — розгойдую[2]) — повільне коливання одного астрономічного об'єкта щодо іншого, навколо якого він обертається. Термін вживається також щодо циклічних коливань довжини орбіти і деяких інших елементів орбіт через взаємні резонанси небесних тіл (наприклад у кількох великих супутників Сатурна).
Розрізняють оптичну та фізичну лібрацію[3]. Оптична або геометрична[3] лібрація пов'язана з тією чи іншою зміною положення спостерігача і самого об'єкта, у той час як фізична спричинена збуреннями під дією припливних сил в орбіті чи обертанні астрономічного об'єкту[1].
Термін Лібрація найчастіше використовується при спостереженні руху Місяця щодо Землі. Попри те, що внаслідок дії припливних сил Місяць завжди повернений до Землі однією стороною, внаслідок лібрації з поверхні планети можна спостерігати 59% площі супутника. Лібрацію Місяця у 1637 році відкрив Галілео Галілей і водночас це явище дослідив Ян Гевелій.
Щодо земного супутника розрізняють оптичну та фізичну лібрацію.
Оптична або геометрична лібрація має три підвиди:
- Лібрація за довготою.
- Лібрація за широтою.
- Лібрація за паралаксом.
Лібрація за довготою зумовлена рухом Місяця еліптичною орбітою, внаслідок чого відбувається прискорення або сповільнення руху Місяця навколо Землі, у той час як добовий рух навколо власної осі відбувається практично рівномірно[3]. Лібрація за довготою для нашого супутника є найбільшою та сягає ±7°54'[4][5].
За умови круглої орбіти лібрація за довготою дорівнюватиме 0.
Лібрація за широтою виникає через кут нахилу осі обертання Місяця у 1.5° щодо площини його орбіти. Внаслідок чого для земних спостерігачів відкриваються в більшій мірі почергово, то південний, то північний полюси супутника[3]. Лібрація за широтою для Місяця досягає ±6°50'[5][4].
Аналогічний кут нахилу осі у Землі щодо своєї орбіти призводить до зміни пір року. Лібрація за широтою відсутня за умови, що вісь обертання об'єкту строго перпендикулярна відносно площини його орбіти.
Лібрація за паралаксом
[ред. | ред. код]
Лібрація за паралаксом або добова лібрація спричинена обертанням Землі навколо своєї осі, а також значним земним діаметром, завдяки цьому спостерігачі у протилежних кутках планети або у різні години бачать Місяць під різними кутами[3]. Добова лібрація Місяця найменша і становить ±57'[4].
Лібрація за паралаксом зменшується при зростанні відстані.
Систему Земля — Місяць іноді навіть називають подвійною планетою через відносно незначну різницю у масі (1/81), рознесені вони лише на 30 земних діаметрів. Внаслідок зіставності мас і Земля і Місяць зазнають значних взаємних припливних сил, що збурюють їх орбітальний рух. Власне через припливні сили Місяць розвернений до Землі майже одним і тим же боком, проте вони ж призводять до того, що супутник іноді незначно (близько на дві кутові секунди) повертається трохи більше одним чи іншим боком, для Землі цей ефект ще менший[4].
Зі зростанням відстані між тілами і зменшенням їх діаметрів припливні збурення зменшуються. Розмірами тіла при значних відстанях в більшій мірі можна знехтувати та сприймати за точки.
- ↑ а б Лібрація Місяця // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 254. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Лібрація // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 254. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б в г д стаття Лібрація Місяця [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в г Лібрація (рос. Либрация) ((рос.)) . на сайті Астронет. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 15 серпня 2011.
- ↑ а б Астрономічні постійні:Місяць. на сайті ЛНУ. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 14 серпня 2011.