Масандра
селище Масандра | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Масандрівський палац | |||||
Країна | Україна | ||||
Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
Район/міськрада | Ялтинський район | ||||
Рада | Масандрівська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA01200210010078894 | ||||
Облікова картка | Масандра | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | 1520 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 1.803 км² | ||||
Населення | ▲8623 (на 2014 рік)[1] | ||||
Густота | 4782.58 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 98650 | ||||
Телефонний код | +380 654 | ||||
Географічні координати | 44°30′29″ пн. ш. 34°11′16″ сх. д. / 44.50806° пн. ш. 34.18778° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 140 м[2] | ||||
Водойма | річка Гува
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Сімферополь | ||||
До станції: | 70 км | ||||
До райцентру: | |||||
- фізична: | 5 км | ||||
- автошляхами: | 4,1 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- фізична: | 70 км | ||||
- автошляхами: | 79,3 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | смт Масандра, вул. Стаханівська, 21 | ||||
Голова селищної ради | Яценко Жанна Іванівна | ||||
Карта | |||||
Масандра у Вікісховищі |
Маса́ндра (крим. Masandra) — селище в Україні, у складі Ялтинського району[3] Автономної Республіки Крим, адміністративний центр Масандрівської селищної ради.
Розташоване поблизу Ялти (трохи більше 4 км), за 70 км від залізничного вокзалу в Сімферополі. На півночі межує з Ялтинським гірсько-лісовим заповідником, на заході — із селищем міського типу Восход. На території селища протікає річка Гува. Має тролейбусне і автобусне сполучення з Ялтою та смт Нікіта.
На території селища ростуть кримська сосна, ялівець, фісташка. Є Масандрівський водоспад з річним дебетом понад 40 тис. м³. Нині на території селища розташовано головне підприємство НВАО «Масандра» (виробництво марочних вин); пансіонат з лікуванням «Донбас» на 800 місць. У Масандрі знаходяться Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад «Ялтинське вище професійне училище будівельних і харчових технологій» — державний навчальний заклад III атестаційного рівня, 2 дитячих садки; музична школа; амбулаторія.
7,3 тис. осіб, з яких переважна більшість росіяни і українці.
Поблизу Масандри виявлено залишки таврського могильника, античних поселень, могильника і катакомби І—III ст., досліджено також монастир XII—XV ст., розписаний фресками з унікальною кам'яною різьбою.
Вперше згадується у 1520 році у матеріалах переписів Кефінського санджаку як маалі (квартал) Ялти Марсанда.[4]
У 1894–1897 рр. тут за розпорядженням князя Лева Голіцина велося будівництво винних підвалів і заводу, одночасно забудовувався житловий масив селища.
Пам'ятки історії і культури: Масандрівський палац-музей Олександра III (побудований у 1881–1902 рр., з 1993 р. функціонує як музей), нині діючий комплекс винних підвалів НВАТ «Массандра». Вино тут зберігається в дубових бочках, що виробляються з 30-40 річної деревини. Комплекс засновано в 1894 році, найстаріше вино в колекції — пляшка «Хересу» 1775 року.
Виняткове значення серед парків Криму й України має і розпланований в стилі французького бароко парк Масандрівського палацу на терасах.
- На заводі «Масандра» працював знаменитий винороб Олександр Єгоров, ім'ям якого названа центральна вулиця селища.
- Голіцин Лев Сергійович — винороб, підприємець
- Виноробний комбінат «Масандра»
- 3298 Масандра — астероїд, названий на честь поселення.
- Масандрівські угоди
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Прогноз погоди в смт Масандра. Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 19 лютого 2009.
- ↑ Ялтинська міська рада - АР Крим. Рада інфо — портал місцевого самоврядування України. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Osmanlı Hakimiyetinde Kefe. kygm.ktb.gov.tr. Процитовано 15 липня 2024.
- О. В. Андрощук. Масандра [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 542. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Байцар Андрій Любомирович. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 358 с.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.