Олександрівка (Бердянський район)

село Олександрівка
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Тер. громада	Чернігівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA23020150260027647
Основні дані
Засноване	1820
Населення	185 (2001)
Площа	1,14 км²
Густота населення	162,28 осіб/км²
Поштовий індекс	71245
Телефонний код	+380 6140
Географічні дані
Географічні координати	47°1′32″ пн. ш. 36°2′50″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	90 м
Відстань до районного центру	36 км
Місцева влада
Адреса ради	71244, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Ільїне, вул. Миру, 13
Карта
Олександрівка
Олександрівка
Мапа

Олекса́ндрівка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 121 особу (1 січня 2015). До 2016 орган місцевого самоврядування — Ільїнська сільська рада.

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Географія

Село Олександрівка знаходиться на правому березі річки Чокрак, яка через 2 км впадає в річку Юшанли, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Панфіловка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Калинівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історія

Довоєнна

Село Олександрталь засноване в 1820 р, 16 сім'ями німців-менонітів, вихідців з Пруссії. Названо на честь імператора Олександра I. У 1822 році переселилося ще 4 сім'ї з Прусії. До 1851 року на заході села було насаджено ліс на 79588 дерев. Колонія розвивалася і в 1864 році тут в 54 будинках проживало 382 жителя, функціонувало сільське училище. Основним заняттям було землеробство та скотарство. У 1913 році в селі було 400 жителів, працювали вітряк, млин, магазин, розсадник дерев. Унаслідок революції частина жителів загинула й частина емігрувала. Під час колективізації розкуркулено 8 господарств і утворено сільгоспартіль. Під час репресій 1930-х років було репресовано 51 житель села, практично всі вони загинули в таборах. За рахунок тяжкої праці в селі збудовано капітальну школу в 1936 році. Були дитсадок, магазин, відділення зв'язку, клуб, громадські приміщення, тваринницькі ферми. Напередодні війни в селі проживало 428 осіб, в основному німецької національності. З початком сталінсько-гітлерівської війни все чоловіче доросле населення репресовано й відправлено в табори, де практично всі вони загинули. З наближенням фронту репресовано й відправлено до Сибіру. На фронтах воювало 33 українських жителі села, 8 з них загинули.

Післявоєнна

У 1943 році село перейменоване в Олександрівку. Після війни село відбудовують, його заселяють жителі навколишніх сіл і переселенці з Польщі, Чернігівщини та Чернівецької області. З повоєнний період в селі збудовано багато господарчих будинків, магазин. Поступово село потрапляє в розряд неперспективних. У 1960 році неповну середню школу перетворюють на початкову, а в 1977 році закривають. Молодь від'їздить із села, село старіє. У 2001 році в 60 будинках проживало 185 осіб, переважно пенсіонерів. Молодь працює в місцевому фермерському господарстві.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.

17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.

Населення

Мова

Населення за рідною мовою (2001)

українська мова	болгарська	російська
88.65 %	7.03 %	4.32 %

Джерела

• Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.

Посилання

• Погода в селі Олександрівка
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)