Оленівка (Горлівський район)
селище Оленівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Горлівський район |
Тер. громада | Вуглегірська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14060010040024023 |
Основні дані | |
Статус | із 2024 року |
Площа | 1,294 км² |
Населення | ▼ 757 (01.01.2017)[1] |
Густота | 585 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 86489 |
Телефонний код | +380 6252 |
Географічні координати | 48°15′40″ пн. ш. 38°16′18″ сх. д. / 48.26111° пн. ш. 38.27167° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 184 м |
Водойма | Булавина
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Волинцеве |
До станції: | 4,6 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 11 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 45,4 км |
- автошляхами: | 58,1 км |
Селищна влада | |
Адреса | 86487, Донецька обл., Бахмутський район, смт Булавинське, пров. Советський, 2 |
Голова селищної ради | Плітан Олександр Михайлович |
Карта | |
Оле́нівка — селище Вуглегірської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 779 осіб.
Населений пункт є північно-східним передмістям міста Єнакієвого, розташований на північно-західному березі Волинцевського водосховища (утвореного річкою під назвою Булавина). Знаходиться за 58 км від Донецька
Сусідні населені пункти: на півночі — Олександрівське, місто Вуглегірськ; північному заході — Каютине, місто Горлівка; північному сході — Грозне, Ступакове, Савелівка; заході — Софіївка; сході — Прибережне, Булавинське (вище за течією Булавиної); південному сході — Славне; півдні — місто Бунге.
За даними 1859 року Оленівка (Волинцеве, Опанасівка), панське село, над річкою Булавина, 58 господ, 316 особи.[2]
2014 року селище було окуповано російськими військами та терористами з т. зв. ДНР.
У травні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ до України, російські терористи проводили «фільтрацію» людей із окупованого Маріуполя. Всіх родичів військових ЗСУ, колишніх правоохоронців, активістів, журналістів та «підозрілих» людей вони вивозили до колишньої виправної колонії № 52 у с. Оленівка або до тюрми «Ізоляція» в Донецьку[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 843 | 87.45% |
українська | 121 | 12.55% |
Усього | 964 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 964 особи, із них 12,55 % зазначили рідною мову українську, 87,45 % — російську[5]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Колонія або "Ізоляція". Стало відомо, куди вивозять маріупольців, які не пройшли фільтрацію. РБК-Украина (рос.). Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 березня 2014.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |