П'ясток
| П'ясток | |
|---|---|
 Ліва рука спереду (з боку долоні). П'ясткові кістки виділені червоним. | |
 П'ять п'ясткових кісток, за номерами. Ліва рука спереду (з боку долоні). | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | os metacarpale pl. ossa metacarpalia |
| MeSH | D050279 |
| TA98 | A02.4.09.001 |
| TA2 | 1264 |
| FMA | 9612 |
| Анатомічна термінологія | |
П'я́сток, п'ясть[1] (лат. metacarpus) — частина скелета верхньої кінцівки між кістками зап'ястка і фалангами пальців. Його утворюють п'ять коротких трубчастих кісток кисті (метакарпалії, від metacarpalia), що відходять у вигляді променів від зап'ястя. Нумерація п'ясних кісток відповідає нумерації пальців, що зчленовуються з ними. У п'ясних кістках розрізняють основу (basis), тіло (corpus) і головку (caput). Відповідає плесну стопи.
Грецький лікар Гален вживав щодо п'ястка термін μετακάρπιον[2][3]. У латинській адаптації він мав форму metacarpium[2][4][5][6][2], але зараз в анатомічній термінології використовується менш схожий на оригінальну назву термін metacarpus[7][8]. Грецька назва утворена від μετα («за», «далі») та καρπός («зап'ясток»). У значенні «п'ястковий» використовуються латинські прикметники metacarpius,[9] metacarpicus,[10] metacarpiaeus,[11] metacarpeus,[12] metacarpianus[13] та metacarpalis[8]. Найбільш правильним є варіант metacarpius[5][9], оскільки він походить від грец. μετακάρπιος[9]. Варіант metacarpalis (наприклад, у назві ossa metacarpalia — «п'ясткові кістки»)[8] утворений від грецького кореня доданням латинського суфікса[10], деякі анатоми не схвалюють вживання подібних гібридних форм[5][10].
Українська назва п'ясток, п'ясть сходить до прасл. *pęti («п'ясти, натягувати»)[14].
Потовщений проксимальний кінець п'ясткової кістки називається її основою. П'ясткова кістка зчленена як з дистальним рядом кісток зап'ястя, так і з сусідніми п'ястковими кістками. Тіло п'ясткової кістки (її основна частина) має дещо вигнуту до тилу форму, містить живильний канал (canalis nutricius), що відкривається з боку долоні кістки живильним отвором (foramen nutricium). Голівка (дистальний епіфіз) п'ясткової кістки кулеподібна, її суглобна поверхня дещо підвищена зі сторони долоні.
Окрім п'ястково-фалангових суглобів[en] (articulationes metacarpophalangeae), що сполучають п'ясткові кістки з відповідними фалангами, перші з'єднуються з кістками зап'ястка зап'ястково-п'ястковими суглобами[en] (articulationes carpometacarpeae, articulationes carpometacarpales):
- перша п'ясткова — з кісткою-трапецією;
- друга п'ясткова — з кісткою-трапецією, трапецієподібною, головчастою і третьою п'ястковою;
- третя п'ясткова — з головчастою, другою та четвертою п'ястковими;
- четверта п'ясткова — з головчастою, гачкуватою, третьою та п'ятою п'ястковими;
- п'ята п'ясткова — з гачкуватою і четвертою п'ястковою.
| Кисть людини. П'ястні кістки виділені жовтим. Ліва рука, вигляд спереду (з боку долоні). |
-
Зап'ястково-п'ясткові суглоби лівої руки. Великий палець ліворуч. -
Зап'ястково-п'ясткові суглоби лівої руки. Великий палець ліворуч.
У чотириногих тварин п'ясткові кістки утворюють частину передніх стоп, і часто їхня кількість зменшується відповідно до кількості пальців. У пальцехідних і кігтехідних (унгулятів) п'ясткові кістки видовжені і зміцнілі, вони утворюють додатковий сегмент кінцівки, який сприяє підвищенню швидкості їхнього бігу. Як у птахів, так і в кажанів п'ясткові кістки утворюють частину крила.
- ↑ П'ясть // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Hyrtl, J. (1880). Onomatologia Anatomica. Geschichte und Kritik der anatomischen Sprache der Gegenwart. Wien: Wilhelm Braumüller. K.K. Hof- und Universitätsbuchhändler.
- ↑ Liddell, H.G. & Scott, R. (1940). A Greek-English Lexicon. revised and augmented throughout by Sir Henry Stuart Jones. with the assistance of. Roderick McKenzie. Oxford: Clarendon Press.
- ↑ Schreger, C.H.Th.(1805). Synonymia anatomica. Synonymik der anatomischen Nomenclatur. Fürth: im Bureau für Literatur.
- ↑ а б в Triepel, H. (1908). Memorial on the anatomical nomenclature of the anatomical society. In A. Rose (Ed.), Medical Greek. Collection of papers on medical onomatology and a grammatical guide to learn modern Greek (pp. 176—193). New York: Peri Hellados publication office.
- ↑ Triepel, H. (1910). Nomina Anatomica. Mit Unterstützung von Fachphilologen. Wiesbaden: Verlag J.F. Bergmann.
- ↑ His, W. (1895). Die anatomische Nomenclatur. Nomina Anatomica. Der von der Anatomischen Gesellschaft auf ihrer IX. Versammlung in Basel angenommenen Namen. Leipzig: Verlag Veit & Comp.
- ↑ а б в Federative Committee on Anatomical Terminology (FCAT) (1998). Terminologia Anatomica. Stuttgart: Thieme
- ↑ а б в Triepel, H. (1910). Die anatomischen Namen. Ihre Ableitung und Aussprache. Mit einem Anhang: Biographische Notizen.(Dritte Auflage). Wiesbaden: Verlag J.F. Bergmann.
- ↑ а б в Triepel, H. & Stieve, H. (1936). Die anatomischen Namen. Ihre Ableitung und Aussprache. Anhang: Eigennamen, die früher in der Anatomie verwendet wurden.(Achtzehnte Auflage). Berlin/Heidelberg: Springer-Verlag.
- ↑ Siebenhaar, F.J. (1850). Terminologisches Wörterbuch der medicinischen Wissenschaften. (Zweite Auflage). Leipzig: Arnoldische Buchhandlung.
- ↑ International Anatomical Nomenclature Committee (1966). Nomina Anatomica . Amsterdam: Excerpta Medica Foundation.
- ↑ Foster, F.D. (1891—1893). An illustrated medical dictionary. Being a dictionary of the technical terms used by writers on medicine and the collateral sciences, in the Latin, English, French, and German languages. New York: D. Appleton and Company.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
|
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
