Письмова мова
Письмова мова — вираження природної чи штучної мови за допомоги письма. Письмова мова є вторинним відображенням природної мови, первинною формою якої є усна мова[1]. Добре розроблена й усталена форма письма, що підпорядкована мовним і орфографічним нормам, називається графолектом[2][3].
Писемність, на відміну від усного мовлення, є довговічною, уможливлюючи комунікацію в часі та просторі[4], також за відсутності адресата[5]. З погляду структури, вона більше логічна та послідовна, характеризується стилістичною виваженістю та синтаксичною різноманітністю (поширені складнопідрядні речення, пасивні конструкції, дієприкметникові звороти тощо)[4]. З естетичних міркувань у письмових текстах уникають повторів і прагнуть до композиційної впорядкованості та зв'язності тексту[4]. У лексиці переважають іменники та прикметники, лексика позбавлена емоційного забарвлення, з'являються абстрактні вирази та елементи високого стилю (книжні вирази)[4], а також більше складніших реченнєвих конструкцій[5]. Письмова мова позбавлена міміки і жестів та невербального коду[4]. Вона також не містить мовних помилок, характерних для усного мовлення, що дозволяє краще передати точність повідомлення[6]. Письмова мова, зокрема, регулюється нормативними правилами (правописними нормами, конвенціями з написання тощо)[7].
Письмова мова завжди виникає як доповнення до усного мовлення[8]. Багато зниклих мов відомі лише завдяки письмовим пам'яткам.
- ↑ Kazimierz Polański (1999). Encyklopedia językoznawstwa ogólnego (пол.) (вид. 2). Wrocław: Ossolineum. с. 271—273. ISBN 83-04-04445-5. OCLC 835934897.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Leo Daugherty (1979). The English Grapholect and the Introductory Composition Class. College Composition and Communication (англ.). Т. 30, № 2. с. 134—140. doi:10.2307/356315. ISSN 0010-096X. JSTOR 356315.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Walter J. Ong (2006). Technologizace slova: mluvená a psaná řeč. Vyd. české 1 (чес.). Praha: Karolinum. с. 18. ISBN 8024611244. OCLC 85715882.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ а б в г д Joanna Dobkowska (2019). W pigułce. Nauka o języku. Repetytorium. Liceum i technikum (вид. 1). Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne. с. 59. ISBN 9788302182495. OCLC 1107607313.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ а б Jozef Mistrík (1993). Encyklopédia jazykovedy (словац.) (вид. 1). Bratislava: Obzor. с. 324. ISBN 80-215-0250-9. OCLC 29200758.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Slovenský národopis: časopis Slovenskej akadémie vied (словац.). Т. 19. Veda. 1971. с. 586.
- ↑ Naomi S. Baron (2010). Always On: Language in an Online and Mobile World (англ.). Oxford University Press. с. 168. ISBN 9780199779802.
- ↑ Robert Sanders, Nora Yao (2009). Fundamental Spoken Chinese (англ.). University of Hawai'i Press. с. xiii. ISBN 978-0-8248-3156-1.