Порт Гаосюн
| Port of Kaohsiung | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Країна |  Тайвань |
| Розташування | Гаосюн |
| Координати | 22°36′48″ пн. ш. 120°16′45″ сх. д. / 22.61333° пн. ш. 120.27917° сх. д. |
| UN/LOCODE[en] | TWKHH |
| Інформація | |
| Відкритий | 1858 |
| Управління | Відділення порту Гаосюн, Корпорація міжнародних портів Тайваню |
| Власник | Міністерство транспорту та зв'язку |
| К-сть пристаней | 116 |
| Статистика | |
| Річний тоннаж вантажів | 10.27 мільйони TEU (2017) |
| Офіційний сайт | |
| Мапа | |
 | |
Порт Гаосюн (кит.: 高雄港) — найбільша гавань Тайваню, яка у 2015 році перевантажила приблизно 10,26 мільйона двадцятифутових еквівалентних одиниць (TEU)[1]. Порт розташований на півдні Тайваню, поруч із містом Гаосюн і оточений міськими районами Гушань, Яньчен, Лінья, Ціаньхень, Сяоган, а також Сіцзінь. Управляється корпорацією Taiwan International Ports Corporation, державною компанією з управління портами Тайваню[2].
Порт був природною лагуною, перш ніж протягом кількох сотень років перетворився на сучасну гавань. У 16 столітті на узбережжі сучасного Гаосюна, який у той час місцеві жителі називали «Такау», вже було засновано кілька сіл. Колоністи Голландської Ост-Індської компанії (VOC) прибули до Такау в 1620-х роках і тоді почали розробляти лагуну. Порт, історично відомий як «Порт Такау» (кит.: 打狗港), розвивався поступово протягом голландської ери, ери Косінга та ранньої династії Цін.
У 1858 році династія Цин програла Другу опіумну війну франко-британцям і підписала Тяньцзіньські договори. Згідно з договорами, уряду Цин було запропоновано відкрити п'ять портів Тайваню для зовнішньої торгівлі. Будучи одним із п'яти портів, порт Такао був офіційно відкритий для західних торговців з 1864 року. Пізніше уряд Цін поступився Тайванем японцям у 1895 році після поразки в першій японо-китайській війні.
На початку японської ери колоніальний уряд вирішив розпочати великі проєкти з наміром перетворити порт на сучасну гавань. Японці будували порт у три етапи, перший був завершений у 1908 році, другий у 1912 році, а третій був зупинений на півдорозі на початку Другої світової війни. Під час Другої світової війни порт сильно бомбили західні союзники.
Після війни розвиток порту відновився. «Другий порт» був побудований у 1975 році шляхом руйнування сухопутного мосту між Сяогангом і Сіцзінь.
Порт є частиною морського шовкового шляху, який пролягає від узбережжя Китаю до південного краю Індії до Момбаси, звідти через Суецький канал до Середземного моря, а звідти до Верхньої Адріатичного регіону Трієста з його залізничним сполученням із центральною та східною частинами Європи[3][4].
У 2017 році корпорація Taiwan International Ports Corporation завершила дороге розширення порту Гаосюн і додала нові об'єкти для підвищення пропускної здатності як контейнерів, так і пасажирів.
  |
- ↑ World Shipping Council - Top 50 Container Ports. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 квітня 2018.
- ↑ Kaohsiung Port.
- ↑ Geoffrey F. Gresh «To Rule Eurasia's Waves: The New Great Power Competition at Sea» (2020), pp 191.
- ↑ Marcus Hernig: Die Renaissance der Seidenstraße (2018) pp 112.
-
Корабель проходить перший порт -
Порт, 1897 рік -
Схід сонця в гавані Гаосюн, вид з порома -
Зона обробки контейнерів -
В'їзд до порту Гаосюн -
Плавучий сухий док Йонг Шин номер 8 в порту Гаосюн -
Контейнерний транспортер у гавані Гаосюн
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |