Пронівщина
| Пронівщина Київ | ||||
 Екскурсія біологічного гуртка (Пронівщина) | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°25′1″ пн. ш. 30°28′16″ сх. д. / 50.41694° пн. ш. 30.47111° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Солом'янський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Площа | 121,6 га | |||
| Карта | ||||
  Пронівщина Пронівщина (Київ) | ||||
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Пронівщина (Пронєвщина) — історична місцевість Києва у Солом'янському районі. Розташована в улоговині між Олександрівською Слобідкою та Турецьким містечком, що є одним із відрогів Совської балки.
Назва походить від прізвища — князя Семена Пронського. У Новий час тут існував завод, де відливали дзвони. На карті 1753 року місцина позначена як Кухмістрівщина. 1799 року дворянин П.Козаківський випадково знайшов в цьому урочищі 32 відламки міді.
Починаючи з 1847 року хутір Пронівщина належав Києво-Софійському Митрополичому дому.
1879 року на хуторі був один двір та мешкало 3 осіб, 1896 року мешкало вже 7 осіб, 1900 року — 10. Хутір адміністративно належав до Білогородської волості Київського повіту.
1912 року на пагорбах над урочищем планувалося утворити однойменне дачне селище — в селищі мало бути забудовано 400 ділянок, однак реальне освоєння цих земель під садибну забудову розпочалося лише на межі 1940-1950-х років.
Частина Пронівщини нині забудована приватними садибами, частково зберегла вигляд природної улоговини, на дні якої знаходиться каскад ставків. Також існує Пронівська вулиця.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |