Пуцьк
Пуцьк Puck | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
площа Ринок | |||||
Основні дані | |||||
54°42′ пн. ш. 18°24′ сх. д. / 54.700° пн. ш. 18.400° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Поморське воєводство | ||||
Засновано | XII століття | ||||
Магдебурзьке право | 1348 | ||||
Площа | 4,79 км² | ||||
Населення | 11549 (2011)[1] | ||||
· густота | 2368 (2008[2]) осіб/км² | ||||
Агломерація | 1 080 700 | ||||
Висота НРМ | 0 - 20 м | ||||
Міста-побратими | Цешин, Штайн, Конц, Гере | ||||
Телефонний код | (48) 58 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | GPU | ||||
GeoNames | 7532859, 3087691 | ||||
OSM | ↑1553058 ·R (Пуцький повіт) | ||||
SIMC | 0934636 | ||||
Поштові індекси | 84-100 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | miasto.puck.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Пуцьк у Вікісховищі |
Пуцьк (пол. Puck, каш. Pùck, нім. Putzig) — місто в північній Польщі, над Пуцькою затокою. Адміністративний центр Пуцького повіту Поморського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 5594 | 1147 | 3797 | 650 |
Жінки | 5955 | 1069 | 3460 | 1426 |
Разом | 11549 | 2216 | 7257 | 2076 |
Початки поселення сягають III i IV ст. н.e., коли над берегом Балтики існувало поселення. Припускають, що Пуцьк є найдавнішим портом на Гданській затоці. Він функціонував у VIII ст. Територія цього порту розташована біля гирла р. Плутниці наразі затоплена. Підводними археологами вивчаються конструкції давнього порту. Наразі матеріали досліджень зберігаються в Морському музеї в Гданську та у регіональному музеї в Пуцьку. Тут знайдено залишки портових укріплень та слов'янські човни V-XVIII ст.[4]
Історик Б. Слівінський спробував в складних умовах браку інформації створити комплексну гіпотезу першого Гданська Х ст., пов’язавши його з групою поморян, що заселяли зручну для життя над морем Оксивську плато (Kępa Oksywska). Їх активність він пов’язує з функціонуванням порту знайденого на дні Пуцької затоки в межах сучасного міста Пуцька. Саме цей порт в кінці Х ст. начебто замінює факторію вікінгів Трусо і стає головним осередком торгівлі в районі гирла Вісли. Б. Слівінський припустив, що перший Гданськ був одним з племінних городищ, що охороняли Оксивське плато та Пуцьк від зовнішніх атак. Він об’єднав у таку оборонну лінію низку городищ, що простягалися лінією на захід від Гданської затоки від Жарновецького озера до Отоміна, де закінчувалася племінна територія, і далі поверталася на схід до затоки. Польским археологом С. Вадилом концепція Слівінського була піддана критиці. Згідно наведеним їм аргументам немає підстав для виокремлення оксивської племінної території поморян та асоціації її з Пуцьком. Пуцький порт є мало дсоліджений, проте немає доказів, що Пуцьк функціонував як торгівельна факторія-емпоріум. Трусо за останніми даними остаточно занепадає лише на початку ХІ ст., тож Пуцьк не міг зайняти його місце і був скоріше регіональним центром. Роль вікінгів в виникненні цього порту не обговорюється. Порт в Пуцьку перестав функціонувати за різними припущеннями, або через виникнення впоперек Гданської затоки т.з. Мартинячої мілини, або через військову експансію держави полян.[5][4][6]
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ а б Парнікоза, Іван (31.07.2019). Пуцьк - давній слов'янський порт на Балтійському морі (українська) . Архів оригіналу за 31 липня 2019.
- ↑ Парнікоза, Іван. Гданськ для українця. Частина 1. Замальовки з давньої історії (українська) . Архів оригіналу за 24 квітня 2019.
- ↑ Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 1. Замальовки з давнини. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.
- Puck // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 267. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |