Координати: 54°42′ пн. ш. 18°24′ сх. д. / 54.700° пн. ш. 18.400° сх. д. / 54.700; 18.400
Очікує на перевірку

Пуцьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пуцьк
Puck
Герб Прапор
Герб Прапор
площа Ринок
площа Ринок
площа Ринок
Розташування міста Пуцьк
Основні дані
54°42′ пн. ш. 18°24′ сх. д. / 54.700° пн. ш. 18.400° сх. д. / 54.700; 18.400
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Засновано XII століття
Магдебурзьке право 1348
Площа 4,79 км²
Населення 11549 (2011)[1]
· густота 2368 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 1 080 700
Висота НРМ 0 - 20  м
Міста-побратими Цешин, Штайн, Конц, Гере
Телефонний код (48) 58
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GPU
GeoNames 7532859, 3087691
OSM 1553058 ·R (Пуцький повіт)
SIMC 0934636
Поштові індекси 84-100
Міська влада
Вебсайт miasto.puck.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Пуцьк у Вікісховищі

Пуцьк (пол. Puck, каш. Pùck, нім. Putzig) — місто в північній Польщі, над Пуцькою затокою. Адміністративний центр Пуцького повіту Поморського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 5594 1147 3797 650
Жінки 5955 1069 3460 1426
Разом 11549 2216 7257 2076

Історія

[ред. | ред. код]

Початки поселення сягають III i IV ст. н.e., коли над берегом Балтики існувало поселення. Припускають, що Пуцьк є найдавнішим портом на Гданській затоці. Він функціонував у VIII ст. Територія цього порту розташована біля гирла р. Плутниці наразі затоплена. Підводними археологами вивчаються конструкції давнього порту. Наразі матеріали досліджень зберігаються в Морському музеї в Гданську та у регіональному музеї в Пуцьку. Тут знайдено залишки портових укріплень та слов'янські човни V-XVIII ст.[4]

Історик Б. Слівінський спробував в складних умовах браку інформації створити комплексну гіпотезу першого Гданська Х ст., пов’язавши його з групою поморян, що заселяли зручну для життя над морем Оксивську плато (Kępa Oksywska). Їх активність він пов’язує з функціонуванням порту знайденого на дні Пуцької затоки в межах сучасного міста Пуцька. Саме цей порт в кінці Х ст. начебто замінює факторію вікінгів Трусо і стає головним осередком торгівлі в районі гирла Вісли. Б. Слівінський припустив, що перший Гданськ був одним з племінних городищ, що охороняли Оксивське плато та Пуцьк від зовнішніх атак. Він об’єднав у таку оборонну лінію низку городищ, що простягалися лінією на захід від Гданської затоки від Жарновецького озера до Отоміна, де закінчувалася племінна територія, і далі поверталася на схід до затоки. Польским археологом С. Вадилом концепція Слівінського була піддана критиці. Згідно наведеним їм аргументам немає підстав для виокремлення оксивської племінної території поморян та асоціації її з Пуцьком. Пуцький порт є мало дсоліджений, проте немає доказів, що Пуцьк функціонував як торгівельна факторія-емпоріум. Трусо за останніми даними остаточно занепадає лише на початку ХІ ст., тож Пуцьк не міг зайняти його місце і був скоріше регіональним центром. Роль вікінгів в виникненні цього порту не обговорюється. Порт в Пуцьку перестав функціонувати за різними припущеннями, або через виникнення впоперек Гданської затоки т.з. Мартинячої мілини, або через військову експансію держави полян.[5][4][6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  4. а б Парнікоза, Іван (31.07.2019). Пуцьк - давній слов'янський порт на Балтійському морі (українська) . Архів оригіналу за 31 липня 2019.
  5. Парнікоза, Іван. Гданськ для українця. Частина 1. Замальовки з давньої історії (українська) . Архів оригіналу за 24 квітня 2019.
  6. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 1. Замальовки з давнини. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.

Мережні посилання

[ред. | ред. код]