Рассел Мінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рассел Мінс
Народився10 листопада 1939(1939-11-10)[2][3][4]
Пайн-Ридж
Помер22 жовтня 2012(2012-10-22)[1][2][…] (72 роки)
Поркюпайн, Шеннон, Південна Дакота, США
·рак стравоходу
Країна США
Діяльністьактор, музикант, автобіограф, кіноактор, політик, актор озвучування, телеактор, антивоєнний активіст, політичний активіст, письменник
Галузьактор, активізм[5], політика[5], акторське мистецтво[5], музика[5] і література[5]
Alma materSan Leandro High Schoold
Знання мованглійська[6][7] і Лакота (мова)
ЧленствоРух американських індіанців
Роки активностіз 1968
Magnum opusПокахонтас і Thomas and the Magic Railroadd
ПартіяЛібертаріанська партія США
Брати, сестриLorelei DeCora Meansd
ДітиТатанка Мінсd
IMDbID 0575184
Сайтrussellmeans.com

Рассел Чарлз Мінс (англ. Russell Charles Means; 10 листопада 1939(19391110) — 22 жовтня 2012) — американський актор, громадський діяч, борець за права індіанців.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Рассел Мінс, індіанець оглала-сіу за походженням, народився 1939 року в Поркюпайні, Південна Дакота в резервації Пайн-Ридж.[8] 1942 року разом зі своєю сім'єю він переїхав до області затоки Сан-Франциско, де згодом зв'язався зі злочинністю і почав зловживати алкоголем. Його життя круто змінилася 1968 року, коли він приєднався до Руху американських індіанців (РАІ). Натхненний войовничим духом організації, Мінс заснував друге відділення РАІ в Клівленді і пізніше, 1970 року, під час святкування Дня подяки скоїв зіткнення в Плімуті. 1972 року він брав участь у захопленні будівлі Бюро у справах індіанців у Вашингтоні, внаслідок якого втрачено багато конфіденційних документів.

Широкого розголосу набув інцидент 1973 року, коли Мінс і група озброєних активістів чисельністю від 200 до 300 осіб захопили селище Вундед-Ні в резервації Пайн-Ридж, заявивши, що вони встановлюють у ньому традиційне незалежне племінне правління. Протистояння переросло в 71-денний збройний конфлікт із поліцією, армією і ФБР, внаслідок якого 120 протестувальників-індіанців, що залишилися в живих, склали зброю, повіривши обіцянкам влади поліпшити умови проживання корінних жителів.

1974 року Мінс висунув свою кандидатуру на посаду президента племені оглала-сіу на противагу Діку Вілсону[en]. Хоча підрахунки показали, що Вілсон набрав на дві сотні голосів більше, Мінс стверджував, що результат сфальсифіковано. Офіційне розслідування показало правоту Мінса і призначило нові вибори, проте уряд Вілсона скасував цю постанову.

Подальші слухання у справі інциденту в Вундед-Ні розкрили низку фактів фальсифікацій і фальшивих свідчень з урядової сторони, внаслідок чого у вересні 1974 року Мінса виправдали. Згодом він ще не раз поставав перед судом, зокрема 1975 року за звинуваченням у вбивстві, проте його визнано невинним. Також він пережив низку замахів на своє життя.

У 1980-ті роки Рассел Мінс перейнявся ідеями паніндіанізму. Так, 1985 року, почувши по радіо про утиски сандиністською владою Нікарагуа індіанців племені міскіто[9], на чиїх землях почали створюватися сільськогосподарські кооперативи, Мінс вирушив до Нікарагуа для збору інформації щодо цієї проблеми.

Ліві кола США підтримували сандиністів, хоча визнавали «помилковими» деякі сторони їхньої політики щодо міскіто[10]. Рассела Мінса звинуватили в «екстремізмі» і «політичній короткозорості» і знову виключили з Руху американських індіанців, який на той час відмовився від попереднього радикалізму. Загалом Мінс шість разів виходив зі складу РАІ та повертався знову до лав цього руху.[11]

У грудні 2007 року з ініціативи Мінса індіанці племені лакота оголосили про свою незалежність від США, внаслідок чого виникла віртуальна держава — Республіка Лакота. Віртуальна республіка претендує на територію п'яти штатів — Північної і Південної Дакоти, Небраски, Вайомінгу і Монтани[12]. 2008 року Мінс знову балотувався на посаду президента племені оглала, набравши 2083 голоси, проте програв конкурентці Терезі Два Бики[en], яка набрала 2443 голоси[13].

В останні роки життя Рассел Мінс страждав від раку горла.[14]

Помер 22 жовтня 2012 року.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1992 ф Останній з могікан The Last of the Mohicans Чингачгук
1994 ф Караван на схід Wagons East вождь
1994 ф Природжені вбивці Natural Born Killers старий індіанець
1995 тф Buffalo Girls Сидячий Бик
1995 мф Покахонтас Pocahontas Поухатан (озвучення)
1996 с Вокер, техаський рейнджер Walker, Texas Ranger Лютер-Залізна сорочка (Епізод: "Plague")
1997 ф Пісня про Гаявату The Song of Hiawatha Муджеквіс
1998 с Детектив Неш Бріджес Nash Bridges Декстер Бердсонг (Епізоди: "Downtime" та "Lady Killer")
1998 мф Покахонтас 2 Pocahontas II: Journey to a New World Поухатан (озвучення)
2000 мф Томас і чарівна залізниця Thomas and the Magic Railroad Біллі Два Пір'я (озвучення)
2001 ф Cowboy Up Джо
2002 ф 29 пальм 29 Palms вождь
2004 ф Останній кадр The Last Shot у ролі самого себе
2004 с Угамуй свій запал Curb Your Enthusiasm Блукаючий ведмідь (Епізод: "Wandering Bear")
2005 с На Захід Into the West Старий лис (3 епізоди)
2007 ф Слідопит Pathfinder Слідопит
2012 ф Tiger Eyes Віллі Ортіс
2013 с Банші Banshee Бенджамін Лонгшедоу (4 епізоди)

Інша діяльність

[ред. | ред. код]

1997 року він випустив автобіографічну книгу «Where White Men Fear to Tread» («Куди боїться ступити біла людина»). Мінс проявив себе й на музичному терені, випустивши альбом Electric Warrior.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Мінс одружувався п'ять разів; чотири перших його шлюби завершилися розлученнями. Загалом у нього десять дітей. Його останньою дружиною стала Перл Деніел-Мінс, яка залишалася з ним до останніх хвилин його життя[15].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Russell Means, Indian activist, actor, dies at 72 — USA Today.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Sirvaitis, Karen (1 вересня 2001). South Dakota. Lerner Publications. с. 68. ISBN 978-0-8225-4070-0.
  9. ↑ ETHNIC EXCLUSION IN NICARAGUA: ONGOING CHALLENGES TO DEMOCRATIC CONSOLIDATION. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 6 березня 2021.
  10. ↑ Miskitos and Sandinistas. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 6 березня 2021.
  11. ↑ Рассел Минс. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 6 березня 2021.
  12. ↑ Рассел Минс - основатель виртуального государства Лакота (рос.). Подробности. 17.12.2009. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 6 березня 2021.
  13. ↑ Oglala Sioux Tribe releases official election results. Indianz.Com (англ.). 19 листопада 2008. Процитовано 6 березня 2021.
  14. ↑ Рассел Минс говорит, что побеждает рак горла. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 6 березня 2021.
  15. ↑ McLellan, Dennis (23 жовтня 2012). Russell Means dies at 72; American Indian rights activist, actor. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 6 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рассел_Мінс&oldid=43383518