Робер Оссейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робер Оссейн
Robert Hossein
Робер Оссейн у 2013 р.
Ім'я при народженніAbraham Hosseinoff
Дата народження30 грудня 1927(1927-12-30) (96 років)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті31 грудня 2020(2020-12-31)[1][2][…] (93 роки)
Місце смертіЕссе-ле-Нансі[4][3]
ПохованняCemetery of Vitteld[5]
ГромадянствоФранція Франція
Конфесіякатолик
Професіяактор, режисер, продюсер
Alma materКурси Симона
Роки активності1948 — наш час
IMDbID 0396136
Нагороди та премії
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Робер Оссейн у Вікісховищі

Робе́р Оссе́йн (фр. Robert Hossein, справжнє ім'я — Abraham Hosseinoff; нар. 30 грудня 1927, Париж, Франція — 31 грудня 2020) — французький кіноактор, театральний режисер.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько актора, Андре Оссейн (при народженні Aminoullah Hosseinoff) — батько мав азербайджанське коріння, був зороастричного сповідання і походив з Самарканду. Він працював диригентом і композитором, писав музику до синових кінофільмів. Мати, Анна Мінковскі (Anne Mincovschi), мала єврейське походження з Сорок (територія сучасної Молдови) і працювала професійною акторкою.

Робер Оссейн навчався в Паризьких мистецьких школах, зокрема, у Рене Симона й Тані Балашової. Був прихильником зороастризму, але у віці сорока років був охрещеним у римо-католицизмі.

Робер Оссейн здобув першу популярність в «театрі жахів», де був постановником багатьох спектаклів.

Кінодебют — у фільмі Р. Каденака «Набережна блондинок» (1954). 1955 — зняв свій фільм «Негідники вирушають у пекло» зі своєю першою дружиною Мариною Владі, яка грала також і в наступних його фільмах: «Простіть наші гріхи», «Ти — отрута», «Ночі шпигунів».

Зі своєю новою дружиною Марі-Франс Пізьє Робер Оссейн знявся у фільмах: «Смерть убивці», «Кола під очима», «Упир з Дюссельдорфа», «Канат, кольт», «Точка падіння».

Найбільший успіх Робер Оссейн мав у ролі Жофрея де Пейрака в серії фільмів Р. Бордері про Анжеліку: «Анжеліка та король», «Невгамовна Анжеліка» тощо.

Робер Оссейн знімався у відомих режисерів, зокрема, Клода Лелюша. Незважаючи на популярність його фільмів, Робер Оссейн був відданий театру: очолював Національний Народний театр у Реймсі, в паризькому палаці спорту ставив епопеї з численними масованками: «Дантон і Робесп'єр», «Людина на ім'я Ісус», «Собор Паризької Богоматері».

Приватне життя

[ред. | ред. код]
  • перша дружина — Марина Владі, одружилися в 1955, коли їй було 17 років, а йому 28. Народила двох синів.
  • друга дружина — Каролін Ельяшеф, одружилися в 1962, коли їй було 15 років, а йому 35. Народила сина.
  • партнерка — Мішель Ватрен (1973) загинула в автокатастрофі (1974).
  • третя дружина — Кандіс Пату, одружилися в 1976, коли йому було 49 років. Народила сина.

Помер 31 грудня 2020 в одній з паризьких лікарень внаслідок проблем з диханням від перенесеного Covid-19[6].

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Автор книг мемуарів: «Сліпий вартовий» і «Кочівники без племен».

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Грав у фільмах: «Вирок» (1958), «Анжеліка, маркіза янголів (фільм, 1964)» (1964), «Грім небесний» (1965), «Анжеліка і король» (1966), «Людина, що зрадила мафію» (1967), «Якби Дон Жуан був жінкою» (1973), «Професіонал» (1981) тощо.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.312;
  • Словарь французского кино. Минск, 1998. — С.284.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]