Санґушки
 Герб роду | |
| Рід | Санґушки |
|---|---|
| Держава | |
 House of Sanguszko у Вікісховищі | |
Санґу́шки — українсько-литовський князівський магнатський рід гербу Погоня. Походив від князя Санґушка (від його імені пішла назва роду), ймовірного сина князя Федора Ольгердовича[1] (брат Владислава Ягайла), внука великого князя литовського Ольгерда, правнука великого князя литовського Гедиміна. З XV століття рід мав великі маєтності на Волині, а також на Поділлі, Брацлавщині та Малопольщі (Любартів, Тарнів) і посідав різні державні уряди у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. Сангушки були православними, але згодом перейшли на унію або католицизм латинського обряду.
На зламі 15 та 16 століть рід розділився на дві головні лінії:
- лінія коширська (також несухоїзько-каширська, пол. «Sanguszkowie-Koszyrscy») — започаткована Михайлом, згасла у 1653 році;
- лінія ковельська (пол. «Sanguszkowie-Kowelscy») — започаткована Олександром, далі існує.
- Санґушко Федорович, син Федора Ольгердовича (за іншою версією — Федора Любартовича) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського. Князь ратненський і каширський (1433—1455).
- Олександр Санґушкович (пом. бл. 1491) — староста володимирський, родоначальник Коширської гілки.
- Михайло (пом. до 1501)
- Андрій Михайлович Санґушко (пом. 1560), онук Олександра — староста луцький у 16 ст.;
- Олександр — маршалок господарський, дружини — княжни Ганна Полубинська, Анастасія Жилінська
- Лев Олександрович (бл.1536—1571[2])
- Григорій — каштелян брацлавський (1598)
- Адам Олександр, син Григорія — воєвода волинський, каштелян київський, у 1636 робив заходи для з'єднання Української Православної Церкви з Католицькою і був посередником між папою Урбаном VIII і митрополитом Петром Могилою.
- Григорій — каштелян брацлавський (1598)
- Лев Олександрович (бл.1536—1571[2])
- Олександр — маршалок господарський, дружини — княжни Ганна Полубинська, Анастасія Жилінська
- Андрій Михайлович Санґушко (пом. 1560), онук Олександра — староста луцький у 16 ст.;
- Андрій (†1534) — син Олександра, староста володимирський, маршалок волинський у 15 ст.
- Роман (†1517) — староста вінницький, брацлавський, звенигородський
- Федір († 1547), староста вінницький і брацлавський, згодом володимирський, маршалок волинський, боровся проти татар
- Роман (1537-71), онук Олександра, брат Дмитрія, гетьман польний литовський (з 1567), відомий подвигами проти татар і Москви, противник литовсько-польської унії, яку однак мусів підписати на Люблінському сеймі (1569)
- Федора — дружина Петра Загоровського
- Федір (†1591)
- Олександра — дружина князя Януша Янушовича Заславського
- Федора — дружина Станіслава Радзимінського, князя Олександра Пронського, Анджея Лещинського
- Дмитро, староста черкаський (бл. 1530 — 54), брав участь у битвах з татарами, одружений з Гальшкою Острозькою
- Михайло (пом. до 1501)
- Михайло Санґушкович (пом. бл. 1511) — дідич Ковеля, родоначальник Ковельської гілки, дружина — Анна
- Іван Михайлович (Януш, пом.бл. 1516), дружина — Настасія Олізаровичівна, потім дружина князя Івана Вишневецького
- Василь Михайлович — державець свісловецький, дружина — Анна (ймов., Скорутянка), Софія Лозка-Боговитинівна
- Григорій Васильович, дружина — Анастасія Горностай
- Андрій Григорович (†1591), дружина — Софія Сапіга
- Семен Самійло Андрійович (†1638) — вітебський воєвода, дружина — Анна Завішанка, Олена Корвін-Госевська
- Єронім — смоленський єпископ РКЦ
- Іван Владислав, дружина — Анна Радзивілл (†1659)
- Єронім — староста суразький, дружина — Констанція Сапіга
- Павло Карл — (1680—1750), литовський придвоний, гетьман великий литовський
- Януш Олександр (*1712 — †1775) — князь, 7-й Острозький ординат, маршалок надвірний литовський (1750–1760), мечник великий литовський від 1735
- Юзеф Паулін (1740–1781), Великий маршалок литовський (з 1768 року), князь, кременецький і черкаський староста
- Ієронім Януш (1743–1812), князь, староста черкаський і казимирський, мечник великий литовський з 1775 року, воєвода волинський з (1775)
- Євстафій Еразм (1768—1844), віце-бригадир «кавалерії народової» 1792, учасник Війни 1812 року на боці Франції (генерал), великий дідич і промисловець (суконні фабрики та ін. підприємства на Волині й Київщині)
- Роман Адам (1800—1881), син Євстафія, польський офіцер, учасник повстання 1831, засланець, пізніше повернувся до Славути, власник численних пром. підприємств (зокрема цукроварень)
- Владислав Єронім (1803—1870[3])
- Евстахій Станіслав (1842—1903[4]) — галицький політичний діяч консервативного напряму, маршалок Галицького сейму (1885-95), намісник Галичини (1895-98).
- Роман Владислав Станіслав Антоній (1901—1984[5])
- Пйотр Антоній Самуель (1937—1989)
- Павло Францишек Роман (*1973) — єдиний живий представник роду по чоловічій лінії.
- Пйотр Антоній Самуель (1937—1989)
- Роман Владислав Станіслав Антоній (1901—1984[5])
- Євстафій Еразм (1768—1844), віце-бригадир «кавалерії народової» 1792, учасник Війни 1812 року на боці Франції (генерал), великий дідич і промисловець (суконні фабрики та ін. підприємства на Волині й Київщині)
- Павло Карл — (1680—1750), литовський придвоний, гетьман великий литовський
- Єронім — староста суразький, дружина — Констанція Сапіга
- Семен Самійло Андрійович (†1638) — вітебський воєвода, дружина — Анна Завішанка, Олена Корвін-Госевська
- Андрій Григорович (†1591), дружина — Софія Сапіга
- Григорій Васильович, дружина — Анастасія Горностай
- Олександр Санґушкович (пом. бл. 1491) — староста володимирський, родоначальник Коширської гілки.
Вулиця Князів Сангушків у місті Славута.
Вулиця Сангушка у місті Ізяслав.
Провулок Барбари Сангушко у місті Іллінці.
- ↑ Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 637. — ISBN 966-8545-52-4.
- ↑ Machynia M. Sanguszko (Sanguszkowicz) Lew, kniaź z linii koszyrskiej (ok. 1536—1571) [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Sanguszko Władysław Hieronim (1803—1870). Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. [Архівовано 2017-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Sanguszko Eustachy Stanisław (1842—1903), marszałek krajowy i namiestnik Galicji. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. [Архівовано 2017-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Sanguszko Roman Władysław Stanisław Andrzej (1901—1984). Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Томазов В. В. Санґушки [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 438. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Матеріали багатого родинного архіву частково видано в «Archiwum Książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.]» (тт. І — VI, Л. 1887 — 1910).
- Архив князей Сангушко в Славуте // Волынские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. — 1887. (рос.)
- Теодорович М. Архив князей Сангушек // Волынские епархиальные ведомости. — 1891. (рос.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1935—2013. — T. I-L. (пол.)
- Archiwum Książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie Архів Санґушків в Славуті T.1-7 [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
- Князі Санґушки на славутському сайті [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Князі Санґушки відвідали Україну, 2006 рік [Архівовано 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Потомки князя Санґушка досліджують Волинь [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Павлюк В. В. Підприємницька діяльність князів Санґушків [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Książęta Sanguszkowie (01) (пол.)
- Książęta Sanguszkowie (02) (пол.)
- Mapa dóbr Sanguszków — Lwów, 1906
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Вигаслі: | Патрикеєвичі • Булгакови • Щенятеві • Корецькі • Ружинські • Пінські • Полубенські • Олельковичі • Бельські • Кобринські • Ягеллони • Несвицькі • Збаразькі • Вишневецькі • Порицькі • Заславські • Мстиславські • Коріятовичі • Буремські • Волинські |  |
|---|---|---|
| Існуючі: | ||