Саша Ілич (1977)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Саша.
Ф
Саша Ілич
Саша Ілич
Саша Ілич
Особисті дані
Народження 30 грудня 1977(1977-12-30) (46 років)
  Пожареваць, Подунавська міжобщинна регіональна спільнотаd, СР Сербія, СФРЮ
Зріст 178 см
Громадянство  Сербія
Позиція півзахисник
Номер 22
Юнацькі клуби
1986—1996 Югославія «Партизан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–2005 Югославія «Партизан» 200 (98)
2004 →  Іспанія «Сельта» 13 (1)
2005–2007 Туреччина «Галатасарай» 59 (22)
2007–2009 Австрія «Ред Булл» 34 (8)
2009 →  Греція «Лариса» 12 (0)
2010–2019 Сербія «Партизан» 224 (28)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–1999 Югославія Югославія U-21 5 (1)
2000–2001 Югославія Югославія 4 (0)
2003–2006 Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 17 (3)
2006–2008 Сербія Сербія 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2019 Сербія Сербія (U-17) (асист.)
2019–2020 Сербія Сербія (U-16)
2019–2020 Сербія Сербія (U-21) (асист.)
2021 Сербія Сербія (асист.)
2021–2022 Сербія «Чукарички»
2022–2023 Болгарія ЦСКА (Софія)
2023–2024 Греція «Атромітос»
2024– Росія «Парі Нижній Новгород»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Саша Ілич (серб. Saša Ilić / Саша Илић; нар. 30 грудня 1977, Пожареваць, СФРЮ) — сербський футболіст, півзахисник. Виступав за національні збірні Югославії, Сербії та Чорногорії та Сербії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Партизан». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 188 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Партизана», був основним гравцем команди. У складі «Партизана» був одним з головних бомбардирів команди.

Саша Ілич у 2016 році.

Згодом з 2004 по 2010 рік грав у складі команд клубів «Сельта», «Партизан», «Галатасарай», «Ред Булл» та «Лариса». Протягом цих років виборов титул чемпіона Туреччини.

До складу «Партизана» втретє повернувся 2010 року, де і виступав до 2019 року, вигравши з командою низку трофеїв, після цього завершив ігрову кар'єру[1].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 1997—1999 років залучався до складу молодіжної збірної Югославії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 1 гол.

Протягом 2000—2001 років виступав у складі національної збірної Югославії.

Протягом 2003—2006 років грав у складі збірної Сербії та Чорногорії, був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині. Там забив гол у матчі зі збірною Кот-д'Івуару, який завершився з рахунком 2:3. М'яч Ілича став останнім голом в історії збірної Сербії та Чорногорії.

Згодом протягом 2006—2008 грав у складі збірної Сербії.

Всього за усі збірні провів 37 матчів і забив чотири голи. Свій останній матч він провів 6 вересня 2008 року проти Фарерських островів у відбірковому матчі до ЧС-2010[2].

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Ілич спочатку почав працювати у Футбольній асоціації Сербії. Був скаутом у молодіжних збірних, згодом асистентом Ілії Столиці в молодіжній збірній Сербії, а потім Драгана Стойковича у національній збірній[3].

В серпні 2021 року розпочав свою самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Чукарички». Його було звільнено 11 квітня 2022 року після матчу з «Партизаном» (0:0), коли він заявив про те, що «Партизан» мав перемогти, а його футболіст Боян Ковачевич заслуговував на вилучення[4][5].

2 червня 2022 року Ілич був призначений головним тренером софійського ЦСКА. Він у складі ЦСКА за підсумками сезону 2022/23 фінішував другим, набравши на одне очко менше, ніж чемпіон «Лудогорець». Він також почав наступний сезон 2023/24 на посаді тренера ЦСКА, але був звільнений 28 липня 2023 року після поразки в Софії від румунського «Сепсі» (0:2) у першому матчі кваліфікації Ліги конференцій[6].

24 жовтня 2023 року був призначений тренером клубу грецької Суперліги «Атромітос»[7].

4 травня 2024 року Іліч був призначений головним тренером клубу російської Прем'єр-ліги «Парі Нижній Новгород»[8].

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Партизан»
«Галатасарай»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ KRALJEVSKI ISPRAĆAJ Saša Ilić je za kraj karijere ujedinio CRNO-BELI SVET /FOTO/. http://sportal.rs (sr-Latn-CS) . Процитовано 9 травня 2024.
  2. ↑ Ilić Saša. reprezentacija.rs. 23 березня 2020. Процитовано 9 травня 2024.
  3. ↑ Vatreno krštenje Saše Ilića: Čukin zalog za budućnost. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
  4. ↑ Smilić, Branimir (10 квітня 2022). Ilić: Bio je direktan crveni, Partizan zaslužio pobedu. Sportklub (sr-RS) . Процитовано 9 травня 2024.
  5. ↑ HITAN SASTANAK: Saša Ilić smenjen. Sportska centrala. 11 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2024.
  6. ↑ Bugari bez strpljenja: Saši Iliću uručen otkaz u CSKA. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
  7. ↑ Zvanično: Saša Ilić novi trener Atromitosa. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
  8. ↑ Саша Илич из Сербии назначен на должность главного тренера ФК «Пари НН». Живем в Нижнем Новгороде (рос.). 4 травня 2024. Процитовано 9 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саша_Ілич_(1977)&oldid=43799846