Себастіан Брант
| Себастіан Брант | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Sebastian Brant | ||||
 Худ. Альбрехт Дюрер. «Портрет С. Бранта», бл. 1520 р. | ||||
| Народився | 1458[1][2][…] або 1458[4] Страсбур | |||
| Помер | 10 травня 1521[5][1][…] Страсбур | |||
| Громадянство | німець | |||
| Діяльність | юрист, письменник-гуманіст, поет | |||
| Alma mater | Базельський університет | |||
| Заклад | Базельський університет | |||
| Мова творів | середньовічна латина | |||
| Жанр | сатира, вірші, поема | |||
| Magnum opus | поема «Корабель дурнів» | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| У шлюбі з | Elisabeth Bürgisd | |||
| Діти | Onophrius Brantd | |||
| Премії | титул пфальцграфа та посада радника від імператора Максиміліана | |||
|
| ||||
 Себастіан Брант у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Себастіан Брант (Sebastian Brant ; 1457 (або 1458), Страсбург — 10 травня 1521, Страсбург) — німецький письменник-гуманіст. Автор публіцистичних і поетичних творів, найвідомішим з яких є віршована сатирична поема «Корабель дурнів» (нім. Das Narrenschiff, 1494). У ній автор виступає на захист народу, викриває зрадництво й самоуправство князів, лицарський розбій, розпусту духівництва, владу «пана Пфеніґа».
Вивчав юриспруденцію і класичну літературу в Базелі, у 1484 році отримав право викладання, а в 1489 році — звання доктора обох прав (світського і церковного). Імператор Максиміліан дарував йому титул пфальцграфа і звання радника. 1513 року Брант переміг у диспуті з францисканським монахом Віґандом Віртом про догмат безсім'яного зачаття.
Основна стаття: Корабель дурнів (поема)
Своєю популярністю Брант зобов'язаний не численним латинським віршам, а великій сатиричій поемі «Корабель дурнів», в якій дуже зло і влучно висміює пороки і дурість своїх сучасників. У передмові до книги автор визначив своє завдання — підтримувати мудрість і доброчесність, викорінювати глупоту й забобони в ім'я виправлення людського роду. Тут же він з'ясовує і свій творчий задум. Стривожений тим, що світ занурений в темряву і заполонений дурнями, автор вирішив усіх їх посадити на кораблі й відправити в країну глупоти — Наррагонію. Книга Бранта пройнята бажанням змінити життя німецького суспільства, зробити його гідним людини, сповнена передчуття грізних подій. «Безугавний ураган жене у море rope-флот», бурхливі хвилі то підіймають кораблі до високих хмар, то кидають їх у морські глибини.
Ця книга довгий час була надзвичайно популярною серед народу завдяки здоровому глузду, прямоті та дотепності, а також знанню Біблії (в тому числі Притч), життя і людей, якими вона пройнята. Поема багато разів видавалася і перероблялася і була переведена не тільки на латинську, але і на більшість європейських мов.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118514474 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Steinmeyer E. v. Brant, Sebastian // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1876. — Vol. 3. — S. 256–259.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- Себастіан Брант. Авдіокнига "Daß Narrenschyff ad Narragoniam". Verlag Rütten und Loening. 1494р. (укр.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. — Львів, 1982.
- Брант Себастьян // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 172. — ISBN 966-692-578-8.
