Очікує на перевірку

Серафим Саровський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серафим Саровський
рос. Прохор Исидорович Мошнин
Народився19 (30) липня 1754 або 1759[1][2][3]
Курськ, Російська імперія
Помер2 (15) січня 1833 (78 років)
Саров, Нижньогородська область
ПохованняНижньогородська область
Країна Російська імперія
Діяльністьчернець, православний священник, православний чернець
Знання мовросійська[4]
Конфесіяправослав'я
Серафим годує ведмедя. Фрагмент літографії «Шлях до Сарова», 1903
Орден Серафима Саровського
Білоруська монета

Преподобний Серафим Саровський (Прохір Мошнин, 19 липня 1754, Курськ, Російська імперія — 2 січня 1833, Саров, Російська імперія) — російський подвижник і інок з числа прославлений Російською церквою в лику святих і преподобних, один з найшанованіших в православній церкві.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Прохір Мошнин народився в Курську, у сім'ї православного купця Курщини.

За переказами семирічним хлопчиком впав з дзвіниці, але дивом залишився живий; підлітком отримав зцілення від Курської ікони Божої Матері «Знамення». У юності паломником прибув до Києва поклонитися святим. Один з монахів, Досифея, надавши настанови юнаку, спрямував його до краю, де була розташована «Саровська пустинь».[5][6]

У 18-річному віці став послушником у Саровському монастирі. Шістнадцять років провів у пустелі, з них три роки — у повному мовчанні. За переказами випробував себе подвигом стовпництва: 1000 днів і ночей стояв на камені і невпинно молився.

Провівши 10 років у пустелі, преподобний, якому вже пішов сьомий десяток, почав приймати стражденних, розраджувати і зціляти їх. У деякі свята до нього приходило по декілька тисяч людей.

За свідченнями очевидців, преподобний мав дар слова «живого і щедрого», прозорливість незвичайну: читав думки, як книгу. Був завжди радісним.

У 1920-ті роки Саровську пустинь закрили, а мощі вивезли в невідомому напрямку. Тільки в 1991 році їх виявили у фондах музею, розміщеного в Казанському соборі Санкт-Петербурга.

Влітку того ж року хресним ходом мощі Преподобного повернули до Серафимо-Дівеєвського монастиря.[7]

Вшанування

[ред. | ред. код]

24 березня 2004 року святійший синод Російської православної церкви заснував орден преподобного Серафима Саровського, що має три ступеня.

28 листопада 2008 року Національний банк Білорусі випустив в обіг золоту пам'ятну монету номіналом 50 білоруських рублів «Преподобний Серафим Саровський».

Використання культу святого

[ред. | ред. код]

Глава РПЦ Кіріл Гундяєв переконаний, що ядерна зброя московсько-совєтської імперії СССР створена «під покровом преподобного Серафима Саровського, бо за невимовним божим промислом ця зброя створювалася в обителі преподобного Серафима» і «завдяки цій силі росія залишилася незалежною, вільною»[8]. Серафим Саровський згадується у РПЦ як «покровитель ядерників» з 1990-х років[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Catalogue of the Library of the Cyprus University of Technology
  2. Catalogue of the National Library of Greece
  3. Catalogue of the Academy of Athens Library
  4. CONOR.Sl
  5. Українська сторінка в житті преподобного Серафима Саровського [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.][недоступне посилання з 19.08.2019]
  6. КИТАЄВА ПУСТИНЬ — МОНАША ОБИТЕЛЬ НА ОКОЛИЦІ КИЄВА [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], 2014
  7. Як збулося пророцтво преподобного Серафима. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  8. Патриарх Кирилл считает, что Россия осталась свободной благодаря ядерному оружию (рос.). www.nashaniva.com. Наша Ніва. 18 жовтня 2023. Процитовано 15 січня 2023.
  9. Патриарх Кирилл заявил, что ядерное оружие «по неизреченному божьему промыслу» создали «под покровом преподобного Серафима Саровского» (рос.). www.meduza.io. Meduza. 18 жовтня 2023. Процитовано 15 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]