Транспорт Того
Транспорт Того | |
---|---|
Територія | |
Площа | 56,8 тис. км² (126-те) |
Рельєф | гористий |
Найвища точка | гора Агу (986 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 8 (163-тє) |
Наземний | |
Автошляхів | 11,7 тис. км (130-те) |
Залізниць | 568 км (112-те) |
Водний | |
Узбережжя | 56 км |
Головний порт | Ломе |
Водних шляхів | 50 км (102-ге) |
Найдовша річка | Мона () |
Адміністрування | |
Орган | Міністерство транспорту |
Голова | міністр Дамміпі Нупоку |
Транспорт Того представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 56 785 км² (126-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 535 км, зі сходу на захід — 135 км[2][3]. Географічне положення Того дозволяє країні контролювати транспортні шляхи морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки[4].
Загальна довжина автошляхів у Того, станом на 2007 рік, дорівнює 11 652 км, з яких 2 447 км із твердим покриттям і 9 205 км без нього (129-те місце у світі)[1].
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 568 км (112-те місце у світі), з яких 568 км вузької 1000-мм колії[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 8 аеропортів (163-тє місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 6 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (4);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2)[1].
У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 8 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 769,9 тис. осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].
Того є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5V, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Того мають літерний код ІКАО, що починається з — DX[1].
Головні морські порти країни: Кпеме, Ломе.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 61 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (66-те місце у світі), з яких: балкерів — 6, суховантажів — 38, інших вантажних суден — 3, танкерів для хімічної продукції — 5, контейнеровозів — 3, вантажно-пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 3, рефрижераторів — 1, ролкерів — 1[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 21 (Китайської Народної Республіки — 1, Лівану — 6, Румунії — 1, Сирії — 6, Туреччини — 4, Об'єднаних Арабських Еміратів — 1, Сполучених Штатів Америки — 1, Ємену — 1)[1].
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 50 км (102-ге місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Мона, судноплавна в сезон дощів.
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 24 червня 2015 року міністерство в уряді Комі Классу очолював Дамміпі Нупоку[6].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Togo : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 11 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Дубович І. А., 2008.
- ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- ↑ Togo : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 11 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.
- (рос.) Того // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 460.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
- Карти транспортної системи Того [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] на Вікісховищі.
- Карти Того [Архівовано 29 листопада 2017 у Wayback Machine.] — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Того [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] з часопису «Вокруг света».