Координати: 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д. / 48.72722; 22.64000
Очікує на перевірку

Туриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Туриця
Герб Туриці
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Перечинський район
Рада Турицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA21100210130080722
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1552
Населення 1098 осіб[1][2]
Площа 23,26[1] км²
Густота населення 47,21[1] осіб/км²
Поштовий індекс 89222[1]
Телефонний код +380 3145[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д. / 48.72722; 22.64000
Середня висота
над рівнем моря
208[3] м
Водойми р. Туричка[1]
Відстань до
районного центру
9,5[4] км
Місцева влада
Адреса ради 89222, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Туриця, вул. Центральна, 78[1]
Карта
Туриця. Карта розташування: Україна
Туриця
Туриця
Мапа
Мапа

Тури́цясело у колишньому Перечинському районі (з 2020 р. - Ужгородський район) Закарпатської області, України. Населення становить 1098 осіб (за переписом 2001 року)[1][2]. Герб села є промовистим.

Після 2020 року село Туриця входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване у центрі колишнього Перечинського району, за 9,5 кілометра[4] від м. Перечин. Село лежить у Тур'янській долині, між горами Гораїць та Кичурка, вздовж річки Турички.


Клімат Туриці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,0 2,0 7,9 14,9 20,0 22,9 24,8 24,2 20,2 14,7 7,3 2,2 13,4
Середня температура, °C −3,3 −1,4 3,6 9,6 14,4 17,4 19,2 18,6 14,8 9,7 4,0 −0,5 8,8
Середній мінімум, °C −6,6 −4,7 −0,6 4,4 8,8 12,0 13,6 13,0 9,5 4,8 0,8 −3,2 4,3
Норма опадів, мм 47 40 42 48 73 90 84 74 55 48 51 59 711
Джерело: [1]

Походження назви

[ред. | ред. код]

Віддавна слово «туриця» означало пасовисько для худоби.

Інші відомі попередні назви села, які зустрічаються у письмових джерелах: Nagyturica, Nagy Turicza (Велика Туриця), Turyca Welká, Velika-Turica, Vel’ká  Turica, Turicza, угорськ: Nagyturjá (1903), Nagyturjaszög (1904).

Є дві легенди про походження назви села Туриця.

У першій розповідається про те, що в долині між двома річками водилося багато диких звірів – турів. На полювання на турів сюди приходили і великі магнати. Тому і називали цю долину - Тур’янською, а річки, з яких тури пили воду, - річка Тур’я і річка Туричка. Поселення, яке виникло на березі Турички, було названо - Туриця.

У другій легенді йде мова про те, що село заснувало четверо сильних чоловіків, силу яких порівнювали із силою диких звірів – турів. Тому тих людей і називали "турами", а їхнє поселення – Туриця.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село є в документах 1552 року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії.

У далекому минулому село становило декілька десяток убогих халуп, розташованих на берегах річки Турички, русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці із придунайської і тисянської рівнин, які тікали від турецької навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році — 5 господарств, що володіли двома портами землі. В останній чверті XVI ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося — у 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку XIX ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.

Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і корчму. У селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один — Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою.

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4%) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У селі Туриця, яке належало до округи Перечин, за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Храм св. Петра і Павла (1830)

Храм належить православній громаді села Туриця (Мукачівська Єпархія Української Православної церкви).

У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами «в слабом состоянію» у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев'яна церква св.Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).

Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер'єр церкви розмалював Ф.Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича/душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка/Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память./Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.». Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка. Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу: «Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас у 1989 р. при /настоятелю свящ. Ярослав Нанинець/ куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.» Дах церкви перекрили бляхою у 1982 році. На куполі церкви вказаний рік перекриття-1982..

Туристичні, цікаві місця

[ред. | ред. код]

- Унікальною пам'яткою села є джерельце «Сячена вода», яке розташоване досить далеко в лісі Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омолоджувальні властивості.

- храм св. Петра і Павла (1830), який належить православній громаді села.

- храм св. Петра і Павла (2015), який належить греко-католицькій громаді села.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення у 1989 році у селі проживали 1127 осіб, серед них— 544 чоловіки і 583 жінки[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1098[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1076 98,00%
російська 21 1,91%
білоруська 1 0,09%

Політика, місцеве самоврядування

[ред. | ред. код]

З 2020 року село Туриця має свій старостинський округ, який входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.

Староста Турицького старостинського округу - Фрайтик Мар’яна Іванівна.                                              

Голова колишньої сільської ради (до 2020 р.) — Бокшан Іван Іванович (1977 р. народження, вперше обраний у 2010 році.) Інтереси громади представляли 16 депутатів сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
«Партія регіонів» 15 93,75%
самовисування 1 6,25%

На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів по рокам:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 23 серпня 2015.
  3. Погода в селі Туриця
  4. а б Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
  5. Парафія Святих Верховних апостолів Петра і Павла с. Туриця. МГКЄ (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
  6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення, Стать. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
  8. Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  9. Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  10. Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 23 серпня 2015.
  11. Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94[недоступне посилання з травня 2019]
  12. Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
  13. Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
  14. Результати голосування по дільницях ТВО № 72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  15. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  16. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  17. Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
  18. Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
  19. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
  20. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
  21. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року
  22. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
  23. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
  24. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)
  25. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)

Посилання

[ред. | ред. код]