Тюпич Анатолій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Дмитрович Тюпич
Народження1 лютого 1940(1940-02-01) (84 роки)
Діяльністьархітектор
Реставрація пам'ятокВірменський ринок в Кам'янці-Подільському

Анато́лій Дми́трович Тю́пич (* 1 грудня 1940) — український архітектор-реставратор.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Працював у Києві в Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури.

Брав участь у комплексному вивченні архітектурних пам'яток Кам'янця-Подільського (серед них — фортеця [1], Замковий міст, будинок польського магістрату [2]), розробці проектів їх реставрації. Зокрема, 1961 року як технік брав участь у дослідженні Гончарської башти [3], 1982 року за його проектом було завершено реставрацію Вірменської дзвіниці [4].

Досліджуючи замок у Кременці, разом з Євгенією Пламеницькою виявив його давнє муроване ядро IX століття [5]. Також разом з Євгенією Пламеницькою за участі Леоніда Крощенка досліджував Покровську церкву-замок у селі Шарівка Ярмолинецького району для розроблення проекту її реставрації [6].

Один з авторів проекту регенерації Вірменського ринку в Кам'янці-Подільському (співавтори — Євгенія Пламеницька, Віктор Полегкий; проект не реалізовано) [7], пристосування Георгіївської церкви в Кам'янці-Подільському під планетарій (діяв у 1983—1990 роках).

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Пламеницька Є., Тюпич А. Дослідження фортеці триває [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]: Вивчаймо рідний край // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1968. — 16 січня. — С. 4.
  • Крощенко Л. М., Тюпич А. Д. До питання про «городні» Кременецького замку // Український історичний журнал. — 1975. — № 7. — С. 107—113.
  • Тюпич А., Хотюн Г. Армянские сооружения Каменца-Подольского // Второй международный симпозиум по армянскому искусству. — Ереван, 1978. — Т. 2. — С. 428—429. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К., 1986. — С. 183.
  2. ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К., 1986. — С. 177.
  3. ↑ Шевченко Валентина. Фортифікаційні ідеї Альбрехта Дюрера: втілення в Україні // Пам'ятки України. — 1998. — № 3—4.[недоступне посилання з вересня 2019]
  4. ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К., 1986. — С. 137.
  5. ↑ Логвин Наталія. Реставратор Євгенія Пламеницька: Сильветки // Пам'ятки України. — 2000. — Число 3—4. — С. 123.
  6. ↑ Замки та храми України. Шарівка. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 20 липня 2010.
  7. ↑ Логвин Наталія. Реставратор Євгенія Пламеницька: Сильветки // Пам'ятки України. — 2000. — Число 3—4. — С. 124.

Література

[ред. | ред. код]
  • Сикора Эдуард. Тюпич Анатолий // Лица Каменца-Подольского. — Харьков, 2010. — С. 624. (рос.)


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тюпич_Анатолій_Дмитрович&oldid=35310083