Уганда
Республіка Уганда | |||||
|
|||||
Девіз: «For God and My Country» англ. Для Бога і моєї країни | |||||
Гімн: Oh Uganda, Land of Beauty англ. О Угандо, земле краси | |||||
Столиця (та найбільше місто) |
Кампала 0°19′ пн. ш. 32°35′ сх. д.country H G O | ||||
Офіційні мови | Англійська, суахілі | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | президентська республіка | ||||
- Президент | Йовері Мусевені | ||||
- Прем'єр-міністр | Амама Мбабазі | ||||
Незалежність | від Великої Британії | ||||
- Республіка | 9 жовтня 1962 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 236 040 км² (81) | ||||
- Внутр. води | 15.39 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2020 | 45 741 007 (31) | ||||
- перепис 2014 | 34 634 650 | ||||
- Густота | 158,97/км² (78) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | 123,653 (81) | ||||
- На душу населення | 2,498 (159) | ||||
ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
- Повний | 26 040 (104) | ||||
- На душу населення | 724 (174) | ||||
ІЛР (2016) | ▲ 0.493 (середня) (163) | ||||
Валюта | Угандійський шилінг (UGX )
| ||||
Часовий пояс | EAT (UTC+3) | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+3) | ||||
Коди ISO 3166 | UG / UGA / 800 | ||||
Домен | .ug | ||||
Телефонний код | +256 | ||||
|
Уганда (англ. Republic of Uganda, суах. Jamhuri ya Uganda, луг. Eggwanga Yuganda), Республіка Уганда — країна на сході Африки. Столиця — місто Кампала.
1700—2300 років тому бантумовне населення мігрувало до південної частини країни. До цього люди, що проживали на території сучасної Уганди, займалися мисливством та збиральництвом[1]. Уганда здобула незалежність від Британії 1962 року.
Офіційні мови — англійська та суахілі, хоча в країні також поширені багато інших.
Є членом Африканського Союзу, Британської Співдружності, Організації ісламського співробітництва та Східноафриканського співтовариства.
Назва походить від королівства Буганда, яке охоплювало частину півдня країни, включаючи місто Кампала.
Люди з'явилися на території Уганди в ранню кам'яну добу. У Середньовіччі на її території існували держави Китара, Уньйоро, Буганда, Нкоре, Тооро. З 1894 року — британський протекторат Уганда.
Недавня історія: незалежність від Англії в межах Співдружності здобута в 1962 році, Мілтон Оботе став прем'єр-міністром; федеративна республіка створена в 1963 році, король Мутеса II став президентом: Оботе скинув короля Мутесу в 1966 році і став президентом. Переворот, очолюваний генерал-майором Іді Аміном, скинув Оботе в 1971 році, установив жорстокий диктаторський режим, що продовжувався до 1978 року. Тіто Окелло прийшов до влади в 1985 році, договір про поділ влади між Окелло і Йовері Мусевені закінчився в 1986 році, Мусевені став президентом. Король Баганда одержав статус формального монарха в 1993 році.
Уганда межує на півночі із Південним Суданом, на сході з Кенією, на півдні з Танзанією і Руандою, на заході з Демократичною Республікою Конго (ДРК). Виходу до моря не має, проте південна частина включає частину озера Вікторія, яке також межує з Кенією та Танзанією.
Південний Судан | ||
ДР Конго | Кенія | |
Руанда | Танзанія |
Уганда розташована на Східноафриканському плоскогір'ї. Більша частина території країни лежить на висоті 900—1500 м над рівнем моря.
Територія Уганди оточена горами майже з усіх боків — зі східного боку, на кордоні з Кенією, знаходиться згаслий вулкан Елгон висотою 4321 м, який має величезний кратер діаметром 11 кілометрів. У північній частині країни знаходяться південні відроги гір Іматонг (Лолібай). На південному заході на кордоні з Руандою та ДРК розташовані вулкани Вірунга (Буфумбіра). Відомий масив брилових гір — Рувензорі — піднімається вздовж західного кордону. Ці гори знаходяться в районі екватора і мають вигляд ланцюга вершин, покритих снігом. Найвищою точкою Уганди є гора Маргеріта (5109 м).
Гори на території держави мають вулканічне походження, за винятком гір Рувензорі[2].
Річкова мережа належить до басейну р. Ніл. З озера Вікторія в районі Джинджі бере початок одне з джерел Нілу — Білий Ніл (або Вікторія-Ніл). Спрямовуючись на північ, він долає декілька порогів і водоспадів і озера Кйога і Альберт, а далі тече під назвою Альберт-Ніл і перетинає кордон з Суданом. Інші річки — Асва, Допет, Кафу, Кагера, Катонга, Маянджа, Малаба, Пагер та Семлікі.
Клімат Уганди субекваторіальний, пом'якшений значною висотою поверхні. Денні температури в більшості районів коливаються від 17 до 28 °C.
Кількість опадів є значною (за винятком невеликих територій у північній частині). Завдяки цьому селяни мають змогу збирати два врожаї на рік. Майже повсюдно в середньому випадає близько 1000 мм опадів на рік, хоча в південних районах, прилеглих до озера Вікторія, і на заході в горах Рувензорі ця цифра сягає 1500 мм.
Період найсильніших дощів — у березні та вересні на півдні країни, на півночі — приблизно на місяць раніше. Чітко виділяються вологий та сухий сезони.
На території Уганди 60 заповідних зон, у тому числі десять національних парків: Бвінді і Гори Рувензорі (обидва включені в список Світової спадщини ЮНЕСКО), Кібале, Національний парк королеви Єлизавети, Долина Кідепо, Озеро Мбуро, Мгахінга, Гора Елгон, Водоспад Мерчісон і Семулікі.
Уганда поділяється на 4 регіони, 136 районів та столицю Кампалу.
Регіон | Адміністративний центр |
Площа, км² |
Населення, (1991) осіб |
Населення, (2002) осіб |
Населення, (2014) осіб |
---|---|---|---|---|---|
Центральний | Кампала | 37 489 | 4 843 594 | 6 683 887 | 9 529 227 |
Східний | Джинджа | 27 957 | 4 128 469 | 6 301 677 | 9 042 422 |
Північний | Гулу | 82 099 | 3 151 955 | 5 345 964 | 7 188 139 |
Західний | Мбарара | 49 599 | 4 547 687 | 6 417 449 | 8 874 862 |
Всього | 197 144 | 16 761 705 | 24 748 977 | 34 634 650 |
Уганда — аграрна слабкорозвинена країна. Основні галузі промисловості: мідеплавильна, текстильна, цементна, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, судноплавство по озерах Вікторія і Кйога. Основна залізниця країни зв'язує Кампалу з центром видобутку мідної руди Касесе на заході, містами Джинджа (з мідеплавильним комбінатом) і Тороро на сході і портом Момбасу на узбережжі Індійського океану в Кенії. Єдиний міжнародний аеропорт знаходиться поблизу Кампали в Ентеббе. Діє національна авіакомпанія «Уганда ейрлайнз».
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП — 6,9 млрд $.
- Темп зростання ВВП — 5,6 %.
- ВВП на душу населення — 332 $.
- Прямі закордонні інвестиції — 158 млн $.
- Імпорт — 1,4 млрд $ (г. ч. Кенія — 39 %; Велика Британія — 9,4 %; Індія — 5,5 %; Франція — 4,2 %; США — 3,6 %).
- Експорт — 0,951 млрд $ (г. ч. Іспанія — 13 %; Німеччина — 12 %; Бельгія –11 %; Нідерланди — 7,4 %; Угорщина — 7,4 %).
Див. також: Корисні копалини Уганди, Історія освоєння мінеральних ресурсів Уганди, Гірнича промисловість Уганди.
Уганда є батьківщиною для багатьох різних національностей, жодна з яких не є більшістю, країну населяють як народи банту, так і народи нило-сахарської сім'ї.
В країні наразі регулярно використовується близько 40 різних мов. Англійська стала офіційною після здобуття незалежності. Її особливою варіацією в Уганді є угандійська англійська.
Найпоширенішою з місцевих мов є луганда, якою розмовляє переважно народ баганда в столиці Кампала та в місцевостях регіону Буганда, що оточує Кампалу. Мови лусога та руньянкоре використовуються переважно відповідно в південно-східній та південно-західній частині країни.
Суахілі, мова, що широко використовується в східній та центрально-східній Африці, була визнана другою офіційною державною мовою у 2005 році[3], хоча це питання дещо пов'язане з політикою. Ця мова не є популярною серед бантумовних народів на півдні та південному заході країни, але виконує роль лінгва франка у північній частині. Вона також широко використовується поліцією та збройними силами, що можливо є наслідком непропорційно більшої частки вихідців з півночі, яких у колоніальний період призвали до служби. Статус суахілі залежить також від політичної сили при владі. Наприклад, Амін, виходець з північного заходу, під час правління проголосив суахілі державною[4].
Населення Уганди зросло з 4,8 мільйона мешканців у 1950 році до 24,3 мільйона у 2002 році[5]. Поточна кількість населення оцінюється в 32,4 мільйона. Чисельність населення зросла на 10,6 млн осіб за останні 12 років[6]. Населення країни дуже молоде — середній вік становить 15 років.
Цей розділ статті ще не написано. |
Справами України в Уганді відає українське посольство в Кенії.
- Godfrey Mwakikagile (2009). Ethnicity and National Identity in Uganda: The Land and Its People. New Africa Press. с. 87. ISBN 9789987930876. (англ.)
- Cedric Pulford (2011). Two Kingdoms of Uganda: Snakes and Ladders in the Scramble for Africa. Daventry: Ituri Publications.(англ.)
- Phares Mutibwa (1992). Uganda since independence, a story of unfulfilled hopes. London: Hurst. ISBN 9781850650669. (англ.)
- Ogenga Otunnu (2016). Crisis of Legitimacy and Political Violence in Uganda, 1890 to 1979. London: Palgrave Macmillan. ISBN 978-3319331553. (англ.)
- Kasozi (1994). The social origins of violence in Uganda, 1964–1985. (англ.)
- Watching Wildlife: East Africa, Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda. Lonely Planet. 2009. (англ.)
- Robert Barlas (2000). Uganda (Cultures of the World). Marshall Cavendish. ISBN 9780761409816. OCLC 41299243.(англ.)
- Klaus Schlichte (2005). Was kommt nach dem Staatszerfall? Gewaltordnungen in Uganda. Hamburg: Afrika-Spektrum.(нім.)
- Anouk Batard (2008). Reich und heilig in Uganda. Evangelikale Kirchen missionieren in die eigene Tasche. Berlin: Le Monde diplomatique.(нім.)
- Joachim Buwembo (2008). How to be a Ugandan. Kampala: Fountain Publishers. ISBN 978-9970-02-379-0.(англ.)
- Richard Nzita; Mbaga Niwampa (1998). Peoples And Cultures of Uganda. Kampala: Auflage. Fountain Publishers. ISBN 9970-02-031-5.(нім.)
- Wojciech Jagielski; Antonia Lloyd-Jones (2012). The night wanderers: Uganda's children and the Lord's Resistance Army. New York: Seven Stories Press. ISBN 9781609803506.(англ.)
- Simone Datzberger; L.J. Marielle (2018). Just add women and stir?: Education, gender and peacebuilding in Uganda (PDF). International Journal of Educational Development.(англ.)
- Bakama B. BakamaNume (2011). A Contemporary Geography of Uganda. African Books Collective.(англ.)
- {{cite book|author=Richard J. Reid|title=A history of modern Uganda|publisher=Cambridge University Press|year=2017|url=http://www.h-net.org/reviews/showrev.php?id=55348 Buy from Amazon - online review]
- Meghan Sobel; Karen McIntyre (2020). The State of Press Freedom in Uganda. International Journal of Communication.(англ.)
- J. J. Carney (2020). For God and My Country: Catholic Leadership in Modern Uganda. Wipf and Stock Publishers.(англ.)
- Jean-Pierre Chrétien (2003). The great lakes of Africa: two thousand years of history. New York: Zone Books.(англ.)
- Ian Clarke (2014). Uganda - Culture Smart!: The Essential Guide to Customs & Culture.(англ.)
- Brett Griffin; Robert Barlas; Jui Lin Yong (2019). Uganda. Cavendish Square Publishing.(англ.)
- Tricia Redeker Hepner (2020). At the Boundaries of Life and Death: Notes on Eritrea and Northern Uganda. African Conflict and Peacebuilding Review.(англ.)
- Michael Hodd; Angela Roche (2011). Uganda handbook. Bath: Footprint.(англ.)
- Angelo Izama (2020). Uganda. Africa Yearbook.(англ.)
- Jan Jelmert Jørgensen (1981). Uganda: a modern history.(англ.)
- Stephen Langole; David Monk. Background to peace and conflict in northern Uganda(2019 (PDF).(англ.)
- Kefa M. Otiso (2006). Culture and Customs of Uganda. Greenwood Publishing Group.(англ.)
- ↑ «East Africa Living Encyclopedia — Ethnic Groups», African Studies Center, University of Pennsylvania
- ↑ Природа Уганды [Архівовано 17 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ 2005_Act 11 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 3 травня 2010.
- ↑ «A Brief History of the Swahili Language», glcom.com
- ↑ «Activists push for more reproductive health cash [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.]», The Observer, October 8, 2008
- ↑ Uganda Bureau Of Statistics (UBOS) (November 2015). National Population and Housing Census 2014. Provisional Results (PDF) (вид. Revised). Kampala, Uganda. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2017. Процитовано 29 березня 2015.
- Уганда // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Уґанда // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Уганда «The World Factbook. Central Intelligence Agency»(англ.)
- Uganda Уганда «UCB Libraries GovPubs»(англ.)
- Уганда «Curlie»(англ.)
- Уганда «BBC News»(англ.)
- Уганда «Encyclopaedia Britannica»(англ.)
- Уганда «Encyclopaedia Universalis»(англ.)