Ур

Ур
30°57′44″ пн. ш. 46°06′16″ сх. д.
Країна	Ірак
Розташування	Ді-Кар
Тип	стародавнє містоd і археологічна пам'ятка
Площа	71 га і 317 га
Дата заснування	3800 до н. е.
Ур Ур (Ірак)
Медіафайли у Вікісховищі

Зикурат царя Ур-Намму в Урі, кінець 3-го тис. до н. е.

Файл:UR 17 01 2004.jpg

Вигляд Ура через Царські могили з Великим Зиґґуратом позаду, 17 січня 2004

Ур (шум. Urim; логограма: 𒋀𒀕𒆠 [URIM₂^KI] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст нелатинецею (Non-latn) з підтегом латинської (Latn) писемності (допомога) або 𒋀𒀊𒆠 URIM₅^KI; акк. Uru) — стародавнє столичне місто в південному Межиріччі.

У Біблії згадується, що з Ура Халдейського походив Авраам — батько ізраїльського й арабського народів, друг Божий, батько віри.

Спочатку знаходилось біля гирла річок Євфрат і Тигр на березі Перської затоки. Через відхід моря залишки розташовані далеко на суші на південь від Євфрату, на його правому березі біля міста Насирія.

Збереглися залишки зикурату — храму шумерського бога місяця Нанна, спорудженого приблизно у XXI століття до н. е.

Історія Ура

Витоки заснування міста йдуть в 5-те тисячоліття до н. е. Епоху розквіту Ура відносять приблизно до початку 3-ого тисячоліття до н. е., це так званий Ранній династичний період (3000 — 2400 до н. е.). У XXIV–XXII ст. був підпорядкований сусіднім містам-державам. Після певного занепаду Ур знову розквів під час правління 3-ї династії Ура в XXI столітті до н. е., ставши столицею «царства Шумера і Аккада». Засновник цієї династії — Ур-Намму — побудував величезний зикурат, який прославляє Нанну, бога Місяця і видав судебник (збереглися фрагменти).

У 3-му тисячолітті до н. е. місто-держава (так звана 1-а династія Ура), в XXI ст. до н. е. столиця Шумеру та Аккаду (3-я династія Ура). Храми, зикурати, некрополь часу 1-ї династії, у тому числі 16 так званих царських гробниць — кам'яних склепів з дромоса; людські жертвоприношення (до 74 осіб), колісниці, зброя, золоті прикраси, дорогоцінне начиння та інше. Оборонні стіни, гавані, зикурати, храми, палац, мавзолей, написи, клинописні архи, кам'яна скульптура, циліндричні печатки та інше періоду 3-ї династії.

У період 3 етапу Ранньодинастичного періоду в Урі правила I династія лугалів. Перелік їхніх імен в «Царському списку» рясніє пропусками і помилками. За справжніми записами відомо 6 імен цієї династії. Список називає тільки 4 з них і додає ще, можливо помилково, деякого Балулу. Про могутність і багатство першої династії Ура свідчать царські гробниці, знайдені в цьому місті. Багатство Урських лугалів було засновано не тільки на захопленні ними храмової землі (про що ми можемо здогадуватися за деякими непрямими даними), а й на торгівлі.

Ур продовжував залишатися важливим шумерським містом в епоху вавилонського періоду. В IV столітті до н. е. місто було покинуте жителями, що в ньому залишилися, імовірно через зміни клімату.

Див. також

• Королівська гра Ура
• 22260 Ур — астероїд, названий на честь міста.

Література

• P. R. S. Morrey, Where Did They Bury the Kings of the IIIrd Dynasty of Ur?, Iraq, vol. 46, no. 1, pp. 1-18, 1984
• J. Oates, Ur and Eridu: The Prehistory, Iraq, vol. 22, pp. 32-50, 1960
• C.J. Gadd, History and monuments of Ur, Chatto & Windus, 1929 (Dutton 1980 reprint: ISBN 0-405-08545-1)
• Leonard Woolley, Ur Excavations V: The Ziggurat and Its Surroundings, Oxford University Press, 1927
• Leonard Woolley, Ur excavations IV: The Early Periods, Oxford University Press, 1927
• Leonard Woolley, Ur Excavations V: The Ziggurat and Its Surroundings, Oxford University Press, 1927
• Leonard Woolley and M. E. L. Mallowan, Ur Excavations VII: The Old Babylonian Period, Oxford University Press, 1927
• Leonard Woolley, Ur Excavations VIII: The Kassite Period, Oxford University Press, 1927
• Leonard Woolley and M. E. L. Mallowan, Ur Excavations IX: The Neo-Babylonian and Persian Periods, Oxford University Press, 1927