Флорентино Амегіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флорентино Амегіно
Ім'я при народженніітал. Giovanni Battista Fiorino Giuseppe Ameghino[1]
Народився19 вересня 1853(1853-09-19)[2][1]
Монелья, Провінція Генуя, Лігурія, Італія[1]
Помер6 серпня 1911(1911-08-06)[3][4][2] (57 років)
Ла-Плата, Буенос-Айрес, Аргентина[5]
·цукровий діабет[6]
КраїнаАргентина
Національністьіталійці[5]
Діяльністьнатураліст, антрополог, палеонтолог, зоолог, викладач університету, біолог, археолог, орнітолог
Alma materНаціональний університет Ла-Плати
Галузьпалеонтологія і археологія
ЗакладНаціональний університет Ла-Плати
Національний університет Кордови
Аргентинський музей природничих наук[7]
Посададиректор музеюd[8]
ВчителіГерман Бурмайстер
ЧленствоНаціональна академія історії Аргентиниd
Брати, сестриКарлос Амегіноd
Автограф
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Ameghino».

Florentino Ameghino на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Florentino Ameghino на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Флорентино Амегіно (ісп. Florentino Ameghino; 1853-1911) — аргентинський натураліст, палеонтолог, антрополог. Автор декількох праць з палеонтології та антропології («Минуле людини в Ла-Платі», 1880-81; «Викопні ссавці Південної Америки», 1880; «Внесок у вивчення викопних ссавців Аргентинської Республіки», 1889), в яких висунув гіпотезу про те, що людина вперше з'явилася у Південній Америці. З 1887 по 1902 роки здійснив 14 експедицій у Патагонію, де знайшов та описав численні скам'янілі рештки вимерлих птахів та ссавців.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 18 вересня 1854 року у місті Лухан в Аргентині у сім'ї італійських емігрантів. Він був палеонтологом-самоучкою. Він зібрав одну з найбільших у світі у той час колекцій скам'янілостей, що служила йому базою для численних геологічних та палеонтологічних досліджень та відкриттів. Амегіно був піонером у розвитку філогенетики та палеонтологічного підходу еволюційної біології. Також керував відділом зоології Національного університету Кордови і був членом Національної академії наук Аргентини. Згодом він став директором музею природничих наук імені Бернардіно Рівадавія у Буенос-Айресі.

У 1889 році Флорентино Амегіно опублікував свій магнум-опус «Скам'янілості ссавців Аргентинської республіки», що складається з 1028 сторінок та атласу ілюстрацій. У 1906 році видав книгу «Осадові формації крейдового та третинного періодів у Патагонії», в якій не лише описував скам'янілості, але й висував гіпотези про еволюцію різних груп ссавців. В останні роки життя (1907—1911) Амегіно повернувся до антропології, зайнявся описом давніх культур та людей.

Його опубліковані роботи згруповані у 24 томи з 700 до 800 сторінок, кожне з яких містить класифікації, дослідження, порівняння та описи понад 9000 видів вимерлих тварин.

Вшанування

[ред. | ред. код]

На честь Амегіно названі:

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • [1] Official Web of the petrified forest «Bosque Petrificado Florentino Ameghino» — Trelew, Chubut, Patagonia, Argentina.
  • Doctor Florentino Ameghino, 1854—1911 (ісп.)
  • Florentino Ameghino: su vida y sus obras (ісп.)
  • Garate, Justo (1970). Ameghino, Florentino. Dictionary of Scientific Biography. Т. 1. New York: Charles Scribner's Sons. с. 129—132. ISBN 0-684-10114-9.
  • Shampo, M A; Kyle R A (September 1987). Argentinian paleontologist contributes to the understanding of humans and the environment. Mayo Clin. Proc. 62 (9): 855. doi:10.1016/s0025-6196(12)62343-x. PMID 3306184.