Очікує на перевірку

Хосе Марті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Марті
ісп. José Julián Martí y Pérez
Хосе Марті
Ім'я при народженніJosé Julián Martí Pérez
Псевдонімmuschacho[1]
Народився28 січня 1852(1852-01-28)
Гавана, Куба
Помер19 травня 1895(1895-05-19) (43 роки)
Дос Ріос, Куба
·загиблий у бою
Країна Іспанія
Національністькубинець
Діяльністьпоет, письменник, журналіст, революціонер
Alma materСарагоський університет
Мова творівіспанська
Жанрпоезія, театр і есей
Magnum opusIsmaelillod, Simple versesd і Nuestra Américad
ПартіяPartido Auténticod
МатиLeonor Pérez Cabrerad
У шлюбі зMaría del Carmen de Zayas-Bazán e Hidalgod
ДітиJosé Francisco Martí Zayas Bazánd
Автограф
Сайт: josemarti.cu
CMNS: Хосе Марті у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Марті.

Хосе́ Хуліа́н Марті-і-Пе́рес (ісп. José Julián Martí y Pérez; 28 січня 1853 — 19 травня 1895) — кубинський поет, письменник, публіцист і революціонер, лідер визвольного руху Куби від Іспанії. На батьківщині його вважають національним героєм, якого називають «Апостолом незалежності». У літературних колах він відомий як батько кубинського модернізму.

Біографія

[ред. | ред. код]
Кубинська золота монета номіналом 5 песо із зображенням Хосе Марті (1916 рік)

Хосе Марті, син Маріано Марті із Валенсії і Леонор Перес Кабрера із Тенерифе (Канарські острови), народився 28 січня 1853 рік в Гавані. Коли Марті було чотири роки, сім'я перебралася у Валенсію, але за два роки повернулася назад на Кубу, де він отримав початкову освіту в школі в районі Санта-Клара. У 1865 році Хосе вступив до училища, директор якого, Рафаель Марея де Мендіве, значно вплинув на формування його політичної філософії. Дізнавшись із новин про вбивство Авраама Лінкольна, Хосе та інші учні влаштували траур на знак поваги до заслуг президента США у викоріненні рабства.

У 15 років Хосе Марті уже опублікував декілька власних поем, а в 16 — заснував народно-патріотичну газету «La patria libre» («Вільна Батьківщина»).

Під час революційного повстання, що спалахнуло на Кубі у 1868 рік (так званої Десятилітньої війни — першої з трьох, що велися за незалежність Куби від Іспанії), він відкрито симпатизував повсталим, за що був засуджений на 6 місяців до каторжних робіт в каменоломнях «Сан Ласаро», провів деякий час на "острові ув'язнених" Пінос, а в 1871 рік бул депортований в Іспанію. Там він продовжив свою освіту і літературну роботу, отримав вчений ступінь в галузі літератури, права і філософії, які вивчав у Мадридському університеті. Перша публіцистична брошура Марті «Політична тюрма на Кубі» (про в'язнів каторжних тюрем) була опублікована саме в Мадриді. У 1874 році Марті одержав звання магістра гуманітарних наук і ступінь з юриспруденції в Університеті Сарагоси.

Кілька наступних років він провів у Франції, Мексиці, Гватемалі та Венесуелі. Повернувшись на Кубу 1879 року, брав участь у підготовці повстання проти іспанської колоніальної адміністрації, за що був знову висланий до Іспанії.

У 1880—1895 роках перебував у США, де працював кореспондентом латиноамериканських газет, писав статті, книги, займався викладацькою діяльністю. Розгорнув активну діяльність з підготовки нового повстання на Кубі. Із розрізнених громадських організацій Марті створив Кубинську революційну партію (КРП, 1892), що об'єднала представників різних соціальних верств і відіграла вирішальну роль в організації національно-визвольного повстання на Кубі, яке почалося 24 лютого 1895. Центральним друкованим органом КРП була заснована Марті газета «Pátria» («Вітчизна»).

У квітні 1895 року Марті повернувся на Кубу для безпосередньої участі у повстанні. Через місяць він загинув у бою з іспанськими військами поблизу Дос Ріоса, біля місця сходження річок Контрамаестре і Кауто. Його тіло потрапило до рук іспанців, ті його поховали, але незабаром ексгумували.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Його ім'ям названо аеропорт Гавани — Аеропорт Хосе Марті

Цитати

[ред. | ред. код]
Marti Monument EUR Rome
  • Батьківщина — це вівтар, не п'єдестал (ісп. La patria es ara y no pedestal) (тобто Батьківщині треба приносити жертви, як і на вівтарі, а не тільки чекати від неї нагород, як на п'єдесталі).
  • Вся слава світу вміщується в зернятку кукурудзи (цитата з листа генералу Антоніо Масео, іспанською звучить так:Yo no trabajo por mi fama, puesto que toda la del mundo cabe en un grano maíz; Фідель Кастро в інтерв'ю телеканалу РТР у 2000 році [1] сказав, що весь час носить листочок з цією цитатою в кишені гімнастерки)

Твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Из культурной жизни столицы — № 165
  3. ↑ В калузькому «Етносвіті» відкрили бюст кубинцю Хосе Марті
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Визен Л. і. Хосе Марті. — М.: Видавництво ЦК ВЛКСМ «Молода гвардія», 1964. — (Жизнь замечательных людей) (рос.)
  • В. Матвієнко. Марті Хосе Хуліан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.427 ISBN 978-966-611-818-2
  • Терновий О. С. Хосе Марті. (1853—1895). — М.: Думка,1966. — 208 с. — (Мыслители прошлого). — 19 500 экз. (рос.)
  • Енциклопедія для дітей. Т. 1. Всесвітня історія. — 4-е видв., випр. і перероб. / Гол. ред. М. Д. Аксьонова. — М.: Аванта+, 2001. — С. 550. — ISBN 5-8483-0003-8.

Посилання

[ред. | ред. код]
Хосе Марті
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хосе_Марті&oldid=43930687