Цитрин
Цитрин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Хімічна формула | SiO2 з домішками Fe3+, (Al Li)4+, (Al H)4+ |
Клас мінералу | прості оксиди |
Ідентифікація | |
Колір | від жовтого до золотистого-коричневого |
Форма кристалів | зазвичай короткопризматичні, переважають грані ромбоедра |
Сингонія | тригональна |
Спайність | відсутня |
Злам | раковистий |
Твердість | 7 |
Блиск | скляний |
Прозорість | прозорий |
Густина | 2,65 |
Оптичні властивості кристалів | |
Плеохроїзм | дуже слабкий — від жовтого до блідо-жовтого (у отриманих при прожарюванні — відсутній) |
Інші характеристики | |
Названо на честь | лимон[d] |
Цитрин у Вікісховищі |
Цитрин — мінерал, різновид прозорого α-кварцу жовтого кольору різних відтінків: лимонного, медового, шафранного, золотисто-коричневого. Лимонно-жовте забарвлення цитрину має радіаційну природу.
Назва походить від лат. citrus — лимон, лимонно-жовтий. Забарвлення від жовтого до золотистого-коричневого (від світло-лимонного до бурштиново-медового). Прозорий[1].
Хімічна формула: SiO2. Форми виділення: стовпчасті кристали, двійники, друзи. Фізичні властивості аналогічні кварцу. Густина 2,6. Тв. 7,0. Родовища рідкісні. Знахідки: на о. Мадагаскар, шт. Рау-Гранді-ду-Сул (Бразилія), у Шотландії, Франції, РФ. Штучно можна одержати при випалюванні аметисту. Використовується як ювелірно-виробний камінь.
Забарвлення цитринів обумовлена присутністю домішок тривалентного заліза, що знаходиться в структурі кварцу в тетраедричній позиції, або ж пов'язана з дефектами, що виникають при заміні чотирьохвалентного кремнію на тривалентний алюміній з компенсацією валентності іонами літію і водню.
У природі цитрини зустрічаються рідше, ніж більшість інших різновидів кварцу. Їх родовища відомі в Бразилії (Баїя, Гояс, Мінас-Жерайс), на Мадагаскарі, в США (Пайке-Пік, шт. Колорадо), Іспанії (Кордова, Саламанка), Франції, Шотландії, Росії (Мурзинка, Урал)[2].
Розрізняють:
- цитрин золотистий (золотисто-жовтий різновид цитрину),
- цитрин іспанський (цитрин з Іспанії; назва зайва),
- цитрин мадагаскарський (топаз, забарвлений у лимонно-жовтий колір).
Красиво забарвлені прозорі різновиди використовуються в огранованому вигляді для ювелірних виробів, менш прозорі — для виготовлення дрібної пластики, намиста.
Цитрини із природним забарвленням рідкісні. Більшість цитринів, що надходить у продаж — це термічно оброблені аметисти або димчастий кварц. Бразильський аметист при 470 °C стає блідо-жовтим, а при 550—560 °C — темно-жовтим або рожево-коричневим. Окремі димчасті кварци набувають цитринового забарвлення вже при 550—560 °C. У всіх обпечених каменів забарвлення більш густе, і помітний червонуватий відтінок. Штучні цитрини на відміну від природних не мають плеохроїзму[2].
У торгівлі цитрини часто називають невірно топазами (як і димчастий кварц — раухтопаз), використовуючи також додаткові слова: Баїя-топаз, Мадейра-топаз, Пальміра-топаз, Ріо-Гранде-топаз.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Цитрин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Цитрин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Цитрин // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.