Чернихівці
| село Чернихівці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150480097098 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1340 |
| Населення | 3 500(2013 рік) |
| Територія | 4.985 км² |
| Густота населення | 287.86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47370 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д. |
| Водойми | Гнізна Гнила |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Чернихівці | |
 Чернихівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Че́рнихівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області (Україна). Лежить над річкою Гнізна Гнила.
До 2020 центр сільради. До Чернихівців приєднано хутір Федоровичівка (Колонія). Поблизу села розташований хутір Сабашівка.
Населення — 3500 осіб (2013).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки Висоцької культури.
Перша писемна згадка — 1340. Згадується 21 грудня 1439 року в протоколах галицького суду (Czirnykowcze)[1].
9 липня 1463 року в Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.
Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці (згадується як Черниковце), Верняки, Залужжя, Тарасівка, Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.
Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).
1529 — як містечко, що мало замок.
Унаслідок татарських нападів 1474, 1521, 1527, 1589 рр. містечко занепало.
XVI ст. — в Чернихівцях діяв Василіянський монастир із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.
У щоденнику Ульріха фон Вердума (1672) населений пункт згаданий як село зі замком.
1831 — пошесть холери (зберегіються пам'ятні хрести).
Наприкінці XIX ст. — один із центрів килимарства.
Діяли «Просвіта», «Союз Українок», інші товариства, кооператив.
6 липня 1941 — 7 березня 1944 — під німецькою окупацією.
1944 — у боях за Чернихівці загинув командир батальйону 1085-го СП, 322-ї СД, Герой Радянського Союзу капітан М.Курятников.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[3].м
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1394 | 97.14% |
| російська | 39 | 2.72% |
| польська | 1 | 0.07% |
| словацька | 1 | 0.07% |
| Усього | 1435 | 100% |
Є церква Пресвятої Трійці (1768, мурована).
Пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року (встановлено 1863, відновлено 1990).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991, реставровано 2006 за кошти І.Мазуренка та З.Чернецького), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування в селі І.Франка (1991; вважається, що найбільше часу на терені Тернопільської області він провів саме тут).
В межах кладовища та церкви пресвятої Трійці на кінці вул. Княжа розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Черниховецькі липи»[5].
Працюють ЗОШ І–ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торгові заклади.
- Мирослав Січинський (1887—1979) — український громадсько-політичний діяч, член УСДП Галичини, виконавець замаху на намісника Галичини графа Анджея Потоцького[6].
- Гладкий Гриць (1893—1936) — громадський і політичний діяч, начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР[7].
- Джус Володимир (1895—1964) — український промисловець у США, засновник і президент Українського Інституту Америки.
- Вітенько Ігор Володимирович (1938—1974) — науковець, кібернетик, логік.
- Ратушний Михайло Ярославович (нар. 1962) — український політик, народний депутат України (1994—2006), голова УВКР (з 2011).
- Грицуняк Антін Андрійович (1820—1900) — український народний розповідач, війт Чернихівців.
- К. Мазуренко.
- Мечник Петро (1885—1953) — громадсько-освітній діяч, професор і директор Львівської академічної гімназії, старшина УГА.
- А. і Є. Блажкевич — Праведники народів світу[8].
- Володимир Бойко (1892-1989) — український педагог. Професор Української гімназії у Берхтесґадені.
- Наприкінці XIX ст. фільварок у селі належав родині майбутнього польського економіста-реформатора та державного діяча Евґеніуша Квятковського. Тут проминуло його дитинство.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Пресвятої Трійці -
Будинок культури -
Автобусна зупинка -
Річка Гнізна біля села
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.74, № 718. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Вікові Черниховецькі липи зберігають історію краю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2014.
- ↑ Мирослав Січинський випустив у графа Потоцького чотири кулі // Gazeta.ua. — 11 квітня 2008.
- ↑ Б. Волинський Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Е. Бергер // Русалка Дністрова. —грудень 1994.
- Уніят В. Чернихівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 593–594. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В. Чернихівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 310—312. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Czernichowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 822—823. (пол.)
- Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. - T.1.- 1366-1506. - S.53
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |