Шейх Обайдулла
| Шейх Обайдулла | |
|---|---|
| Релігія: | Islam |
| Дата народження: | 1826 |
| Місце народження: | Şemdinlid, Гаккярі, Туреччина |
| Дата смерті: | 1883 |
| Місце смерті: | Мекка, Хиджаз, Османська імперія |
| Країна: |  Османська імперія |
Шейх Обайдулла ( курд. شێخ عوبەیدوڵڵای نەھری ,Şêx Ubeydelayê Nehrî </link> ) [1] [2] - лідер сучасного курдської націоналістичного руху, який боровся за визнання незалежної курдської держави або Курдистану. [3]
Шейх Обайдулла народився у 1826 році у відомій родині Шемдінан, яка була власницею значної кількостю землі в курдських районах Османської імперії. Був сином шейха Тахи та племінником шейха Саліха, від якого успадкував керівництво орденом Накшбанді в Шемдінані. [4] Під час російсько-турецької війни наприкінці 1870-х років Обайдулла очолював курдські сили, захищаючи Османську імперію від росіян. Після придушення повстання його заслали спочатку до Стамбула, а потім до Хіджазу, де він і помер. [3]
Шейх Обайдулла був першим курдським лідером, який бажав створити етнічну курдську державу. [5] Ясно вказуючи на курдські націоналістичні наміри, Убейдулла написав у листі до християнського місіонера в регіоні: «Курдська нація, що складається з понад 500 000 сімей, є окремим народом. У них інша релігія, різні закони та звичаї... Ми також окрема нація. Ми хочемо, щоб наші справи були в наших руках, і у покаранні власних кривдників ми могли бути сильними та незалежними та мати привілеї, як інші нації. " Інакше весь Курдистан візьме справу у свої руки, оскільки вони не в змозі миритися з цими безперервними злими вчинками та гнобленням, яких вони зазнають від рук перського та османського урядів» [6]
Обайдулла зміг заручитися військовою підтримкою курдських племен та несторіанських християн з регіону Хаккарі. [7] У листі, написаному християнським місіонером, який був у постійному контакті з Обайдуллою, написано: «Шейх у своїй газеті багато писав про тамтешніх несторіанських християн, вихваляючи їх як найкращих підданих султана. Султан заперечував і тричі повертав лист для виправлення. Шейх сказав: «Я не дуже розуміюся на політиці, але я знаю дещо про правду, і це правда». [8]
Шейх Обайдулла зміг встановити свій контроль над територією, заручившись підтримкою курдських племен, які сподівалися на його прагнення відновити порядок у спустошеному війною регіоні. Обайдулла придбав значну кількість територій по обидва боки кордону між Іраном і Османською імперією, що могло спричинити загрозу британському впливу в регіоні. [9] У 1880 році ополчення Обайдулли вторглося на північно-західні курдські території династії Каджар, намагаючись розширити свій контроль. Обайдулла вимагав визнання курдської держави, але його ополчення зазнало поразки. Він вивів свої війська на османські території і врешті-решт здався османській владі в 1881 році [3] та був доставлений до Стамбула. Шейху вдалось втекти і у 1882 році він спробував підняти ще одне повстання [10], але незабаром був повторно заарештований Османською імперією та відправлений у вигнання. Він помер у Мецці в 1883 році.
- ↑ Serhildana Şêx Ubeydelayê Nehrî. Bernamegeh (курд.). 15 липня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ پهنجهرهیهک بۆ ڕوانین له دادێی گهشی کوردستان بکهنهوه. www.gulan-media.com (курд.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ а б в Ozoglu, Hakan. Kurdish Notables and the Ottoman State: Evolving Identities, Competing Loyalties, and Shifting Boundaries. Feb 2004. ISBN 978-0-7914-5993-5. pp. 74-75.
- ↑ Jwaideh, Wadie (19 червня 2006). The Kurdish National Movement: Its Origins and Development (англ.). Syracuse University Press. с. 76. ISBN 978-0-8156-3093-7.
- ↑ The Emergence of Kurdish Nationalism and the Sheikh Said Rebellion, 1880-1925 University of Texas Press, 1989. pp. 1-7.
- ↑ Olson, Robert W. (1989). The emergence of Kurdish nationalism and the Sheikh Said Rebellion, 1880-1925 (англ.). University of Texas Press. с. 3. ISBN 978-0-292-77619-7.
- ↑ Gaunt, David (2012). Jorngerden, Joost (ред.). Social Relations in Ottoman Diyarbekir, 1870-1915. Brill. с. 257. ISBN 9789004225183.
- ↑ Jwaideh, Wadie. The Kurdish national movement: its origins and development. Syracuse University Press, 2006. pp. 75-79.
- ↑ Özoğlu, Hakan (2001). "Nationalism" and Kurdish Notables in the Late Ottoman–Early Republican Era. International Journal of Middle East Studies. 33 (3): 387. doi:10.1017/S0020743801003038. ISSN 0020-7438. JSTOR 259457.
- ↑ Soleimani, Kamal (2018), p.6