Шомпол
Шо́мпол[1] (від нім. Stempel — «товкач», «пробійник» < stopfen — «забивати, затикати») — металевий, дерев'яний або комбінований стрижень для чищення й змащування каналу ствола та інших частин стрілецької зброї. Зазвичай кріпиться під стволом (гвинтівки, автомати), до ноги сошки (кулемети) або до кобури (пістолети, револьвери). Аналог банника в артилерії.
Шомполи з'явилися тоді, коли рушниці й пістолети ще заряджалися з дула. За допомогою металевого або дерев'яного стрижня стрільці забивали кулю і пиж (пізніше паперовий набій) у ствол, подібно тому як гарматники для цієї ж мети користувалися забивачем.
З впровадженням казеннозарядної зброї шомпол застосовується для доглядання каналу ствола, а також як екстрактор для гільз (у деяких револьверах)[2][3][4][5]. Шомполи для довгоствольної зброї можуть складатися з кількох частин, які згвинчуються між собою[6]. Для прочищання каналу на шомпол нагвинчується протирка, для змащування — йоржик.
 | Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2018) |
- Шомпол — у переносному сенсі означає «удари, покарання такими стрижнями» (їх іноді уживали замість шпіцрутенів):
|
Тадик ніс відповідальність за військовий порядок — прописував, кому скільки дати шомполів | 
|
|
|
Нервовий повстанець, виснажений тяжкою долею, очевидно, вже до краю, зірвав сорочку і показав Щорсові сполосовану шомполами спину |
|
|
|
Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола |
|
- ↑ а б в г Шомпол // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Шомпол // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Словарь военных терминов. — М.: Воениздат Сост. А. М. Плехов, С. Г. Шапкин. 1988
- ↑ А. Н. Чудинов Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка, 1910
- ↑ А. Д. Михельсон Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней, 1865
- ↑ Руководство по эксплуатации 5,45 мм автомата Калашникова АК-12. — С. 26-27. (рос.)