Бірманське письмо
| Бірманське письмо မြန်မာအက္ခရာ | |
|---|---|
 | |
| Вид | абугіда |
| Мови | бірманська мова |
| Напрям | Зліва направо |
| U+1000–U+104F | |
Бірманське письмо — писемність бірманської мови. Різновид індійського консонантно-складового письма (абугіда). Використовується в М'янмі для запису бірманської, монської, шанської та декількох каренських мов. Характерною рисою є округлість написання, обумовлена тим, що традиційне пальмове листя, яке використовувалося для письма, рвалося від прямих ліній. Написання зліва направо. Між словами не робляться інтервали, хоча при неформальному письмі прогалини ставляться між реченнями.
Бірманське письмо походить від монського письма, яке зазнало значних змін, через необхідність відобразити особливості бірманської фонології та порядку слів.
Подібно до багатьох інших індійських писемностей бірманське письмо походить від письма брахмі, перші пам'ятки якого датуються III століттям до н. е. З часом з письма брахмі розвинулися численні регіональні варіанти, які подеколи мають дуже суттєві відмінності.
У VIII столітті на теренах теперішньої держави М'янма було впроваджено один з варіантів брахмі — монське письмо для запису монської мови[1] Коли на зе́млі М'янми примігрували бірманці, вони перейняли систему письма етносу мон. Найдавніші писемні пам'ятки бірманським письмом датуються XI століттям.[2] З часом з первинно гострокутний шрифт, перетворився на сьогоднішнє закруглене письмо. Загруглені літери завдячують своїй появі матеріалу, на якому вони писалися, а саме пальмовому листю. При використанні рівних штрихів пальмове листя можна було швидше порізати чи розщепити.[1]
2016 р. бірманський уряд запропонував поступову реформу викладання бірманської абетки в школах. Буддійські монахи сприйняли реформу як загрозу, оскільки рідко вживані літери, потрібні лише для передачі палійських релігійних текстів, було віднесено до «другорядних»[3].
У бірманській абетці існує 45 літер: 34 приголосних, 11 голосних (7 основних, що змінюються в трьох тонах). Приголосні діляться на групи по п'ять літер, за винятком останніх трьох. Шість літер використовуються тільки в запозиченнях з мови палі. Подібно до інших індійських писемностей, звуки можуть бути змінені шляхом додавання діакритичних знаків під або поруч з літерою. Використовуються спеціальні символи для позначення тону звуку.
Певні приголосні в поєднаннях можуть утворювати лігатури, в яких кінцева літера розміщується під попередньою. Вони використовуються в скороченнях та для позначення санскритського або палійського походження слова.
За мьянманською класифікацією знаки поділяються на п'ять груп:
- Бі (бжи) — приголосні літери (алфавіт)
- Тра — знаки голосних і тонів (ечха та ін.)
- Бітве (бжитве) — лігатури приголосних в бірманській писемності. Алфавіт лігатур (ек'ябжитве) є четвертим рівнем загального мьянманського алфавіту та розташовується після діактиричного знаку «ете». Знання ек'ябжитве необхідне для орієнтації в бірманському словнику та списках, побудованих за мьянманським алфавітом.
- Ете — фіналі.
- Салоусін — дворівневий запис приголосних лігатур в словах палійського походження.
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бірманська мова має складну систему діакритичного позначення.
- Аукам'їн
- Ечха
- Уейсапау
- Лончжетін
- Тачхаунгін
- Хначхаунгін
- Тавейдоу
- Ете
- Наупьїн
- Тедетін
- Хатхо
- Васхве
- Яї
- Япин
Спочатку бірманське письмо використовувалося для написання буддистських текстів мовою палі, а згодом було пристосоване до бірманської мови за допомогою складної системи діакритичних знаків та зміни вимови деяких літер.
Наразі буддистські тексти в Бірмі друкуються бірманським шрифтом.
- Трипітака бірманським шрифтом [Архівовано 16 січня 2010 у Wayback Machine.]
Використовується десяткова система числення. Порядок написання цифр такий самий, як при використанні арабських цифр.
- ↑ а б Julie D. Allen: The Unicode Standard, version 6.0. The Unicode Consortium The Unicode Consortium, Mountain View 2011, ISBN 9781936213016, S. 354.
- ↑ George L. Campbell: Handbook of scripts and alphabets. Routledge, London 1997, ISBN 0415183448, S. 18.
- ↑ М’янма. Літери-другорічники. language-policy.info. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- Aung-Thwin, Michael (2005). The mists of Rāmañña: The Legend that was Lower Burma (вид. illustrated). Honolulu: University of Hawai'i Press. ISBN 978-0-8248-2886-8.
- Harvey, G. E. (1925). History of Burma: From the Earliest Times to 10 March 1824. London: Frank Cass & Co. Ltd.
- Herbert, Patricia M.; Anthony Milner (1989). South-East Asia. University of Hawaii Press. ISBN 978-0-8248-1267-6.
- Lieberman, Victor B. (2003). Strange Parallels: Southeast Asia in Global Context, c. 800–1830, volume 1, Integration on the Mainland. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-80496-7.
- A History of the Myanmar Alphabet (PDF). Myanmar Language Commission. 1993. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.
- Representing Myanmar in Unicode Details and Examples (PDF). Martin Hosken. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2015. Процитовано 24 липня 2012.
- Бірманське письмо на сайті Omniglot [Архівовано 2 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Лекції У Чау Тун (англ.)
- Віртуальна клавіатура [Архівовано 9 грудня 2012 у Archive.is]
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |