Жашків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жашків
Герб Жашкова Прапор Жашкова
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район Уманський район
Тер. громада Жашківська міська громада
Код КАТОТТГ UA71060090010092249
Засноване 1636 (388 років)
Статус міста від 1956 року
Населення ▼ 13 242 особи (01.01.2022)[1]
 - повне ▼ 13 242 особи (01.01.2022)[1]
Площа 13,0 км²[2]
Поштові індекси 19200—19208
Телефонний код +380-4747
Координати 49°15′ пн. ш. 30°06′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 229 м
Водойма р. Торч
Назва мешканців жашківча́нин, жашківча́нка, жашківча́ни[3]
День міста 14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Жашків
До обл./респ. центру
 - фізична 141,5 км[4]
 - залізницею 215 км
 - автошляхами 220 км
До Києва
 - фізична 136 км
 - автошляхами 154 км
Міська влада
Адреса 19200, Черкаська область, Уманський р-н, м. Жашків, вул. Захисників України, 17
Вебсторінка Жашківська міська громада.

CMNS: Жашків у Вікісховищі

Мапа
Жашків. Карта розташування: Україна
Жашків
Жашків
Мапа

Жа́шків — місто в Україні, в Уманському районі Черкаської області, адміністративний центр Жашківської міської громади. Розташоване на обох берегах річок Литвинка та Торч (притока Гірського Тікичу) за 65 км на північ від міста Умань. На західній околиці міста пролягає автошлях М05. Населення становить 13 242 особи (станом на 1 січня 2022 р.).

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія Жашкова

Стародавні часи

[ред. | ред. код]

Перша згадка про Жашків виявлена в документах початку XVII століття, місто офіційно зазначене 16 жовтня (за старим стилем) 1636 року — повідомлення про те, що при впаданні річки Козина Рудка в річку Рава Жашківська, вище Скибин Греблі закладено городище. Також назва Жашків позначена на карті Гійома Лавассера Де Боплана. На той час належало до тетіївських володінь князів Острозьких.

Новий час

[ред. | ред. код]

Наприкінці XVIII століття поселення увійшло до складу Московської держави.

З 1796 року Жашків належав полякам — Григорію Закревському, за два роки — Яну Тарновецькому. Після смерті сина Тарновецького Яна, у 1852 році, Жашків був поділений на дві частини між сестрами Соломією Раковською та Палагеєю Чарковською.

1840 року Жашків віднесений до розряду містечок.

З кінця XIX століття у місті мешкало християн православних — 1533 осіб, католиків — 52 чол., єврейська громада — 556 осіб. 1862 року в Жашкові діяло дві церкви і три синагоги.

1860 року в Жашкові почала працювати цукроварня. На підприємстві 350 робітників, з них 260 вільнонайманих.

На початку ХХ століття

[ред. | ред. код]

1917 року Жашків увійшов до складу новоутвореної Української Народної Республіки (УНР).

Перша окупація комуністичної Москви у лютому-березні 1918 року не надто зачепила Жашків.

Після гетьманського перевороту й початку репресій гетьманського уряду й німецьких окупантів проти селянства 8.06.1918 партизанський загін з Жашкова прибув до недалекої Стрижавки для участі у повстанні проти гетьманської влади та німецьких окупантів[5].

Друга окупація комуністичної Москви, під яку Жашків потрапив у березні 1919 р., викликала там активний повстанський рух, спрямований проти неї[6].

З 1922 року Жашків в складі СРСР.

Радянський період

[ред. | ред. код]

1922 року в місті встановлена радянська влада. Місто ввійшло до складу СРСР.

Наприкінці 1922 року Жашків віднесено до Уманського повіту, а з квітня 1923 року — адміністративний центр новоутвореного Жашківського району Уманської округи.

Понад 5 тисяч мешканців Жашкова загинули під час Голодомору (1932—1933).

19 липня 1941 року Жашків був тимчасово окупований німецькими військами. 6 січня 1944 року місто зайняте військами 1-го Українського фронту.

У незалежній Україні

[ред. | ред. код]

1 грудня 1991 року мешканці міста в абсолютній більшості проголосували за відновлення державної незалежності України та вихід зі складу СРСР.

В місті розташований найбільший ринок худоби в Європі[7].

В Жашкові розташовані відділення Ощадбанку, «Приватбанку», Райффайзен Банку Аваль та молитовний будинок ЄХБ.

Є бюст Тарасу Шевченку, Меморіал слави, пам'ятник-знак воїнам-афганцям, символічна могила жертвам Голодомору та жертвам Чорнобиля, пам'ятник Леніну було демонтовано 21 лютого 2014 року.

Є декілька ресторанів: «Аскольд», «Боровичок», «Водограй», «Едельвейс», «Родичі». Кафе: «Арт-кафе», «Глорія», «Смак», «Гості».

Залізничний транспорт

[ред. | ред. код]

Станція Жашків — залізнична станція Південно-Західної залізниці. Залізниця неелектрифікована, проте в сезон перевозить досить багато пасажирів та вантажу. Мова про електрифікацію ще не йшла через тупиковість станції.

Залізничне полотно пролягає в бік Погребища. Пасажирський рух представлений дизель-поїздом Жашків-Погребище-Козятин і зворотно[8].

За проєктом, станція не мала бути тупиковою, навіть велись земляні роботи в районі села Виноград, фактично мав бути наскрізний руху з Рівного, Козятин на Черкаси, але планам завадила Друга світова війна.

Автомобільний транспорт

[ред. | ред. код]
Автостанція Жашкова

Є автобусне сполучення з містами Київ, Одеса, Миколаїв, Біла Церква, Тальне, Черкаси, Кропивницький.

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

У Жашкові розташована Центральна районна лікарня та багато аптек.

Освіта

[ред. | ред. код]

У Жашкові п'ять загальноосвітніх шкіл 1-3 ступенів (державні), шість дитсадків, музична школа, Жашківський аграрно-технологічний професійний ліцей.

Культура

[ред. | ред. код]

Будинок дитячої та юнацької творчості, два будинки культури, стадіон, кінотеатр, три бібліотеки, історичний музей, п'ять церков.

Від 2006 року діє унікальний Дім гармоніки створений музикантом Сухим Іваном Івановичем.

У Жашкові існує футбольний клуб «Жашків», котрий раніше йменувався ФК «Колос», який веде боротьбу у ІІ лізі Черкаської області.

З 2002 року створена дитячо-юнацька футбольна школа, а з 2003 року діє громадська організація спортивний клуб «Альянс», вихованці якого, юні боксери, демонструють високі результати та стають переможцями змагань всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Творчі здібності юних жашківчан розвиває Жашківська музична школа, Будинок дитячої і юнацької творчості та різні гуртки.

У місті постійно видається газета «Жашківщина», а також з 2002 року працює місцеве телебачення — ТРК «Жасмін».

У Жашкові змагаються в різних змаганнях 5 шкіл, різних ступенів і різні баскетбольні, футбольні, волейбольні команди.

Наприклад в школі №1 найбільше дітей, а в школі № 4 найменше дітей.

Також діють 6 дитячих садочків (за виключенням приватних установ).

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 14,4 тисяч осіб (2011) (15,8 тис. у 2005, 15,6 тис. у 2001 та 13,7 тис. у 1972 роках).

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[9]:

Національність Відсоток
українці 96,23 %
росіяни 2,14 %
цигани 0,78 %
білоруси 0,25 %
вірмени 0,18 %
інші/не вказали 0,42 %

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10][11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 15270 97.34%
російська 314 2.00%
циганська 40 0.25%
вірменська 25 0.16%
білоруська 20 0.13%
румунська 5 0.03%
болгарська 1 0.01%
інші/не вказали 12 0.08%
Усього 15687 100%

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]
№п/п Частота, МГц Назва Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 105.4 Радіо Промінь 1 шосе М-05, 148 км вежа ТОВ «Укртауер»
2 105.9 Країна ФМ 0,1 шосе М-05, 148 км вежа ТОВ «Укртауер»

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У місті народилися :

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Поблизу міста виявлено залишки поселення черняхівської культури.
  • Під центральною частиною міста з давніх часів збереглися малодосліджені підземні ходи.
  • По сюжету українського фільму "Дон Жуан із Жашкова" (2024). Деякі події відбуваються у Жашкові.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Міська рада
    Міська рада
  • Дитсадок №1
    Дитсадок №1
  • Мистецька школа
    Мистецька школа
  • Будинок культури
    Будинок культури
  • Районний суд
    Районний суд
  • Пошта
    Пошта
  • ТРК "Жасмін"
    ТРК "Жасмін"
  • Універмаг
    Універмаг
  • Дім молитви
    Дім молитви
  • Меморіал Слави
    Меморіал Слави
  • Братська могила радянських воїнів
    Братська могила радянських воїнів
  • Пам’ятний знак воїнам-афганцям
    Пам’ятний знак воїнам-афганцям

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  3. ↑ Фаріон, Ірина (2013). Мовна норма: знищення, пошук, віднова (українською) . Івано-Франківськ: «Місто НВ». с. 80. ISBN 978-966-428-290-8.
  4. ↑ Жашків. maps.vlasenko.net. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 20 вересня 2007.(рос.)
  5. ↑ Олександр Бондаренко, Іван Бондаренко. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012
  6. ↑ Олександр Бондаренко. Роздоріжжя. — Київ: Видавництво «Стікс», 2012
  7. ↑ http://zhashkivia.com/inshe/charodii-bude-zbilshenii-v-7-raziv[недоступне посилання]
  8. ↑ Жашків-Козятин. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 липня 2016.
  9. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  10. ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Жашків
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Черкащина»
s: Теми у Вікіджерелах?
CMNS: Жашків у Вікісховищі?


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жашків&oldid=43610455