Тегасерод
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (2E)-2-[(5-Methoxy-1H-indol-3-yl)methylene]-N-pentylhydrazinecarboximidamide | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C16H23N5O |
| Мол. маса | 301,39 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 10% |
| Метаболізм | гепатичний |
| Період напіврозпаду | 11 ± 5 год. |
| Виділення | фекалії, нирковий |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності | |
| Лег. статус |
? (US) |
| Шляхи введення | перорально |
Тегасерод — синтетичний лікарський засіб, що застосовується для лікування захворювань травної системи, який є стимулятором серотонінових рецепторів[1][2], та має прокінетичну дію, що застосовується перорально.[3]
Тегасерод уперше синтезований у лабораторії швейцарської фармацевтичної компанії «Novartis», яка розпочала випуск препарату під торговими марками «Зелмак» для європейських країн[4] та «Зелнорм» у США та Канаді.[1][4] FDA схвалила тегасерод для лікування синдрому подразненого кишечника та хронічного запору в жінок молодших 65 років у липні 2002 року.[5][6] Початково клінічні дослідження виявили високу ефективність тегасероду при хронічному запорі при відсутності значних побічних ефектів.[2][4][7] Тегасерод швидко здобув популярність на фармацевтичному ринку, особливо у США, де став у 2004 році восьмим за популярністю рецептурним лікарським засобом для лікування захворювань травної системи[1], а у 2005 році об'єм продаж тегасероду в світі оцінювався у 295 мільйонів доларів США.[4] Проте у подальших клінічних дослідженнях за участю понад 11 тисяч пацієнтів було показано збільшення серцево-судинного ризику в 11 разів у пацієнтів, які лікувалися тегасеродом[7][6] (хоча у загальному співвідношенні цей ризик був невисоким, і становив 0,11 % проти 0,01 % в групі плацебо).[8] Це призвело до того, що 30 березня 2007 року FDA постановила вилучити тегасерод із фармацевтичного обігу[9][1][6], хоча й поверненням можливості застосування препарату в особливих ситуаціях при неефективності інших засобів з дозволу FDA.[10] Цього ж дня слідом за США тегасерод був усунутий з продажу і в Канаді.[11] 31 травня 2007 року компанія «Novartis» відкликала тегасерод і в країні-виробнику препарату — Швейцарії.[12] Натепер тегасерод виробляється лише у ряді азійських та латиноамериканських країн.[1] В Україні реєстрація тегасероду закінчилась у квітні 2013 року.
Тегасерод — синтетичний лікарський засіб для лікування захворювань травної системи. Механізм дії препарату полягає у підвищенні активності 5-НТ4-серотонінових рецепторів, що призводить до посилення вивільнення ацетилхоліну із холінергічного мезентеріального сплетіння, наслідком чого є прискорює евакуацію вмісту шлунку, посилення перистальтики тонкої і товстої кишки, а також підвищення чутливості прямої кишки до розтягнення.[1] Тегасерод також сприяє вивільненню інших медіаторів (зокрема, пептиду, зв'язаного з геном кальцитоніну) зі стінок шлунково-кишкового тракту та збільшенню секреції іонів хлору, а також і води, криптами кишечнику.[3] Тегасерод має високу спорідненість лише до 5-HT4-серотонінових рецепторів та незначну до 5-НТ1-рецепторів, та не має спорідненості до 5-НТ3-серотонінових рецепторів та дофамінових рецепторів.[2][3] При застосуванні препарату спостерігається зменшення здуття живота та зростає кількість випорожнень кишечнику.[2][3] У клінічних дослідженнях спостерігалась висока ефективність тегасероду при синдромі подразненого кишечника, який супроводжувався запором, у жінок[4][7], проте у зв'язку зі збільшенням частоти випадків інфаркту міокарду та інсультів при застосуванні препарату він був усунутий із фармацевтичного обігу в більшості країн світу.[6][1]
Тегасерод швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату при пероральному прийомі становить лише 10 % у зв'язку із пресистемним гідролізом у шлунку.[3][2] Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1 години. Тегасерод майже повністю (на 98 %) зв'язується з білками плазми крові.[3][2] Тегасерод погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр[3], проте проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко.[2] Тегасерод частково метаболізується у печінці[3] з утворенням метаболітів із низькою фармакологічною активністю.[2] Виводиться препарат із організму переважно з калом у незміненому вигляді, частково із сечею у вигляді метаболітів.[3][2] Період напіввиведення тегасероду в середньому становить 11 годин, із значними коливаннями (від 6 до 16 годин)[13], цей час може збільшуватися у пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю.[3][2]
Тегасерод застосовується у жінок при синдромі подразненого кишечника із симптомами запору.[1][3]
Тегасерод протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми, кишковій непрохідності, важкій печінковій або нирковій недостатності, пацієнтам із вираженими захворюваннями жовчного міхура, порушенні функції сфінктера Одді та у дитячому віці.[1][3]
При застосуванні тегасероду найчастішими побічними ефектами були діарея, болі в животі, нудота, метеоризм, головний біль, головокружіння, біль у спині, грипоподібні явища.[3] При застосуванні тегасероду спостерігався вищий ризик виникнення інсультів, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарду, у зв'язку із чим препарат не застосовується у більшості країн світу.[6][7]
Тегасерод випускається у вигляді таблеток по 0,006 г. На 1 листопада 2016 року в Україні не зареєстрований.[14]
- ↑ а б в г д е ж и к http://www.gastroscan.ru/handbook/144/3608 [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л ТЕГАСЕРОД* В ЛЕЧЕНИИ СИНДРОМА РАЗДРАЖЕННОГО КИШЕЧНИКА [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1304 [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Рынок средств для лечения синдрома раздраженного кишечника [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ FDA approves first treatment for women with irritable-bowel syndrome. Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 30 березня 2007. (англ.)
- ↑ а б в г д Диагностика и лечение хронического запора, основанные на данных доказательной медицины [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г Новые возможности лекарственной терапии хронических запоров [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Zelnorm (PDF). Novartis. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2007. Процитовано 30 березня 2007. (англ.)
- ↑ FDA Announces Discontinued Marketing of GI Drug, Zelnorm, for Safety Reasons. FDA Press Release. 30 березня 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016. (англ.)
- ↑ http://www.fda.gov/Drugs/DrugSafety/PostmarketDrugSafetyInformationforPatientsandProviders/ucm103223.htm [Архівовано 8 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Novartis suspends Canadian marketing and sales of Zelnorm in response to request from Health Canada. Архів оригіналу за 5 червня 2007. Процитовано 30 березня 2007. (англ.)
- ↑ Swissmedic удаляет с рынка тегасерод [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Tegaserod [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/ [Архівовано 9 січня 2016 у Wayback Machine.]