7,62×54 мм R

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 7,62 × 54 мм R)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
7,62×54 мм R
Варіанти різних набоїв 7,62×54 мм R
Тип набою:гвинтівковий
Країна-виробник: Російська імперія
Час експлуатації:1891 — т. ч.
Було використано:Російська імперія
Радянський Союз
Росія
Фінляндія[1]
країни Варшавського Договору
КНР
В'єтнам
КНДР
Камбоджа
Лаос
Куба
Албанія
Сполучені Штати Америки
Україна
інші
Війни та конфлікти:Майже всі війни у Східній Півкулі після Другої світової війни
Історія виробництва:
Час створення:1891
Виготовлялось:1891 — т. ч.
Характеристики
Тип гільзиФланцева, пляшкоподібна
Діаметр кулі, мм:7,62
Діаметр шиї гільзи, мм:8,53
Діаметр плеча гільзи, мм:11,67
Діаметр фланця гільзи, мм:14,40
Товщина фланця гільзи, мм:1,6
Довжина гільзи, мм:53,72
Довжина набою, мм:77,16
Об'єм гільзи, см3:4,16
Крок нарізів, мм:240 (1 оберт на 9.45 дюйма)
Максимальний тиск, МПа:360 МПа
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
11,3 г HPBT 797 м/с 3593 Дж
11,7 г FMJ 786 м/с 3614 Дж
11,7 г SP 800 м/с 3744 Дж
9,7 г FMJ 865 м/с 3629 Дж
11,7 г SP 805 м/с 3779 Дж
Довжина тестового стволу: 73 см, 28 дюймів
Джерело: Sellier & Bellot rifle ammunition[2], Wolf Gold ammunition in a reloadable brass case[3]

7,62×54 мм R (7,62×54, 7,62×54R, 7,62×54 Rimmed) — унітарний гвинтівковий набій з гільзою із закраїною, що виступає розмірністю 7,62×53,72 мм, загальна максимальна довжина патрона становить 77,16 мм, а куля має діаметр 7,62 мм та енергією 3990 Дж[джерело?].

Історія

[ред. | ред. код]

Це один з найстаріших набоїв для гвинтівок сучасності і, ймовірно, найстаріший з тих, що досі широко використовують у військових цілях. Слід зауважити, що балістика боєприпасу 7,62×54 мм R мм належить до числа найбільш вивчених. Єдиним набоєм схожих розмірів і так само поширений зараз є лише набій 7,62×51 мм НАТО.

1891—1917

[ред. | ред. код]

Розроблений у 1891 році, був прийнятий як боєприпас до трилінійної гвинтівки Мосіна.

Спочатку набій виготовляли з нікелево-мідною плакованою кулею з тупокінцевою (закругленою) головкою, яка важила 13,6 г і була 30,8 мм завдовжки, кріпилась в шийці гільзи за допомогою трьох упорних заглиблень. У 1908 році в Росії була впроваджена загострена форма кулі вагою в 9,6 г, і патрон отримав позначення М91/08.

У 1916 році на озброєння Російської армії прийнятий патрон 7,62×54 мм з бронебійною кулею Кутового.

Після 1917

[ред. | ред. код]

У зв'язку з розробкою нових збройних систем радянські конструктори-зброярі модернізували патрон. Після модернізації в 1930 році патрон отримав позначення М1908/30.

Клеймо на патроні для кулемета ШКАС. Завод № 529 Нова Ляля

На початку 1930-х для авіаційного кулемета ШКАС під керівництвом Н. М. Єлізарова були розроблені патрони, які мали трасуючі, запальні і комбінованої дії бронебійно-запальні кулі, здатні запалювати бензинові баки, захищені бронею. У цих набоях для запобігання руйнації (демонтажу) при величезному темпі стрільби в 30-50 пострілів на секунду були потовщені стінки гільзи, посилено кріплення капсуля в гнізді, запроваджений подвійний кільцевий обтиск кулі в дульці гільзи. На дні гільзи патронів для кулеметів ШКАС, крім стандартних позначень, ставилася буква «Ш». Капсуль пофарбований у червоний колір. В іншому забарвлення стандартне для відповідних типів куль. Набої, призначені для піхотної зброї, в кулеметах ШКАС використовувати не можна. Патрони до кулемету ШКАС стали першими у світі спеціальними авіаційними патронами.

У 1943 році на основі набою був створений проміжний патрон 7,62×41 мм, згодом 7,62×39 мм.

Ці набої досі використовують в армії як боєприпаси до кулеметів ПК, ПКМ і снайперських гвинтівок СВД, СВД-С, СВУ. Крім Радянського Союзу, набій М1908/30 виготовляли в багатьох країнах не лише у військових цілях, але і для полювання.

Номенклатура набоїв

[ред. | ред. код]
Снайперська куля 7Н1 в перетині
  • 7,62 Б-30 гл (Індекс ГАУ — 57-Б-222) (1930) — патрон з бронебійної кулею Б-30 і латунною гільзою
  • 7,62 Б-32 гж (Індекс ГАУ — 57-БЗ-323) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і біметалевою гільзою
  • 7,62 Б-32 гж (Індекс ГРАУ — 7-БЗ-3) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і біметалевою гільзою
  • 7,62 Б-32 гл (Індекс ГАУ — 57-БЗ-322) (1932) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і латунною гільзою
  • 7,62 Б-32 гс (Індекс ГРАУ — 7-БЗ-3-01) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і сталевою гільзою
  • 7,62 БЗТ гл (Індекс ГАУ — 57-БЗТ-322) — патрон з бронебійно-запально-трасуючою кулею БЗТ і латунною гільзою
  • 7,62 БП (Індекс ГРАУ — 7Н26) — набій з бронебійною кулею БП (7БМ4). Призначений для враження відкрито розташованої живої сили супротивника в бронежилетах III рівня захисту на відстані до 600 м, а також знищення одиночних та гуртових цілей (обслуги гранатометів та ПТКРС) та інших неброньованих або легкоброньованих цілей на відстанях до 1000 м при стрільбі з 7,62-мм кулеметів та снайперських гвинтівках СВД. Куля набою 7Н26 при збережені маси та розмірів штатної кулі 57-Н-323С за рахунок конструктивних особливостей забезпечує на 15 % кращу бронепробивність в порівнянні з 7Н13. Набій 7Н26 має біметалеву гільзу. Куля без фарбування[4].
  • 7,62 БО («Бегущий олень») — спортивний боєприпас з полегшеною кулею для змагань з кульової стрільби
  • 7,62 БТ гл (Індекс ГАУ — 57-БТ-322) — патрон з бронебійно-трасуючою кулею БТ і латунною гільзою
  • 7,62 БТ гж (Індекс ГРАУ — 7БТ1) — патрон з бронебійно-трасуючою кулею БТ-90 і біметалевою гільзою
  • 7,62 Д гж (Індекс ГАУ — 57-Д-423) — патрон з важкою (далекобійної) кулею Д і біметалевою гільзою
  • 7,62 Д гл (Індекс РАУ — 57-Д-422) (1930) — патрон з важкою (далекобійної) кулею Д і латунною гільзою
  • 7,62 З гл (Індекс ГАУ — 57-З-322) — патрон із запалювальною кулею З і латунною гільзою
  • 7,62 Л гж (Індекс ГАУ — 57-Н-223) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і біметалевою гільзою (поставляється в обіймах)
  • 7,62 Л гж (Індекс ГАУ — 57-Н-323) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і біметалевою гільзою
  • 7,62 ЛЗ (Індекс ГАУ — 57-Н-323У) — патрон з легкою кулею Л і зниженим вагою заряду пороху, дозвуковой, для безшумної стрільби (Початкова швидкість: 285—295 м/с)[5]
  • 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-221) — патрон з легкою кулею Л з мельхіорової оболонкою і латунною гільзою (поставляється в обіймах)
  • 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-222) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і латунною гільзою (поставляється в обіймах)
  • 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-321) — патрон з легкою кулею Л з мельхіорової оболонкою і латунною гільзою
  • 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-322) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і латунною гільзою
  • ЛПС — набої призначені для враження живої сили та вогневих засобів супротивника. Набій створений для заміни набоїв з легкою кулею (Л) та набоїв зі свинцевою серцевиною. Куля зі сталевою серцевиною (ЛПС) має біметалеву оболонку та серцевину з низьковуглецевою м'якої сталі марки 10, що підвищує пробивну дію кулі. В 1989 році почалось серійне виробництво набоїв з кулею СТ-М2. Куля має термозміцнену серцевину більшою, в порівнянні з ЛПС масою та 1,5 разів кращу пробивну здатність. До 1978 року включно вершинка кулі ЛПС фарбувалась в сріблястий колір, після 1978 року вершинка кулі не фарбована[6].
    • 7,62 ЛПС гж (Індекс ГАУ — 57-Н-223С) — набій з легкою кулею ЛПС зі сталевою серцевиною і біметалевою гільзою (поставляється в обіймах)
    • 7,62 ЛПС гж (Індекс ГАУ — 57-Н-323С) — набій з легкою кулею ЛПС зі сталевою серцевиною і біметалевою гільзою
    • 7,62 ЛПС гс (Індекс ГАУ — 57-Н-223С-01) — набій з легкою кулею ЛПС зі сталевою серцевиною і сталевою гільзою
  • 7,62 П гл (Індекс ГАУ — 57-П-322) — патрон з пристрілювальний кулею П і латунною гільзою
  • 7,62 ПЗ гж (Індекс ГАУ — 57-ЗП-323) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і біметалевою гільзою
  • 7,62 ПЗ гж (Індекс ГРАУ — 7-ЗП-2) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і біметалевою гільзою
  • 7,62 ПЗ гл (Індекс ГРАУ — 57-ЗП-322) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і латунною гільзою
  • 7,62 ПЗ гс (Індекс ГРАУ — 7-ЗП-2-01) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і сталевий гільзою
  • 7,62 ПП гж (Індекс ГРАУ — 7Н13) — набій з кулею підвищеної пробивної здатності ПП і біметалевою гільзою. Призначений для враження живої сили супротивника. Може бути використаний в кулеметах та снайперських гвинтівках. Має повністю ідентичне, з набоєм ЛПС, траєкторію при поліпшених показниках пробивності за рахунок вдосконалення форми та заміни матеріалу серцевини[7].
  • 7,62 ПП гс (Індекс ГРАУ — 7Н13-01) — патрон з кулею підвищеної пробивної здатності ПП і сталевою гільзою
  • 7,62 СНБ (Індекс ГРАУ — 7Н14) — гвинтівковий снайперський набій з бронебійною кулею. Призначений для враження одиночних живих цілей та легкоброньованої техніки на відстані до 1000 м з гвинтівок СВД, СВДС, тощо. Є модернізованим варіантом снайперського набою 7Н1.  Замість старої серцевини використовується нова, гострокінечна зі сталі У12А з додатковою термічною обробкою. При збереженні купчатості бою в набій додано бронебійні властивості набою СТМ (індекс 57-Н-323С). Не потребує додаткового пристрілювання після використання набоїв 7Н1. Найбільша відстань пробиття сталевого листа 5 мм завтовшки, з ймовірністю не менше 80 %, становить 650 м, а бронеплити марки 2П 5 мм завтовшки — 480 м. Куля без фарбування, коробки окрім напису «снайперські» (рос. снайперские) мають чорну смугу[8].
  • 7,62 Т-30 гл (Індекс ГРАУ — 57-Т-322) — патрон з трасуючою кулею Т-30 і латунною гільзою
  • 7,62 Т-46 гж (Індекс ГРАУ — 57-Т-323) — патрон з трасуючою кулею Т-46 і біметалевою гільзою
  • 7,62 Т-46 гл (Індекс ГАУ — 57-Т-322) — патрон з трасуючою кулею Т-46 і латунною гільзою
  • 7,62 Т-46 (Індекс ГРАУ — 7Т2) — патрон з трасуючою кулею Т-46
  • 7,62 Т-46М (Індекс ГРАУ — 7Т2М) — патрон з трасуючою кулею Т-46М
  • 7,62 Т-46М1 (Індекс ГРАУ — 7Т2М1) — патрон з трасуючою кулею Т-46М1
  • 57-У-322 — патрон з посиленим зарядом і латунною гільзою
  • 57-У-323 — патрон з посиленим зарядом і біметалевою гільзою
  • 57-У-423 — патрон високого тиску
  • 57-Х-322 — холостий патрон з латунною гільзою
  • 57-Х-323 — холостий патрон з біметалевою гільзою
  • 57-Х-340 — холостий патрон
  • 57-НЕ-УЧ — навчальний патрон
  • 7Н1 — снайперський набій для враження одиночних живих цілей та неброньованої техніки на відстані до 1000 м. Призначений для снайперських гвинтівок СВД та СВДС. Куля без фарбування[9].

Розміри патрона

[ред. | ред. код]

Характеристики

[ред. | ред. код]

Пробивна дія куль набою 7,62 × 54 мм R:[10][11]

  • Сталевий шолом пробивається кулею зі сталевим осердям на відстані 1700 м.
  • Бронежилет IV класу захисту (за російським ГОСТ Р 50744-95) пробивається кулею зі сталевим осердям на відстані 200 м.
  • Броня 7 мм завтовшки при куті зустрічі 90° пробивається бронебійно-запалювальною кулею на відстані 550 м.
  • Бруствер з щільно утрамбованого снігу пробивається усіма типами[12] куль на відстані 1000 м на глибину 70-80 см.
  • Земляна перешкода з вільно насипаного супіщаного ґрунту пробивається усіма типами куль на відстані 1000 м на глибину 25-30 см.
  • Сухі соснові бруси розмірами 20×20 см, скріплені в штабелях, пробиваються всіма типами куль на відстані 1200 м на глибину 20 см.
  • Цегляна кладка пробивається усіма типами куль на відстані 200 м на глибину 10-12 см.

Зброя, що використовує патрон

[ред. | ред. код]

Порівняння з іншими гвинтівковими набоями

[ред. | ред. код]

Порівняння з іншими гвинтівковими набоями кінця XIX — першої половини XX століть, що стояли на озброєнні:

Країна Набій Маса кулі, г Початкова швидкість, м/с Енергія кулі, Дж
Австро-Угорщина 8 × 50 мм R Mannlicher 16 530-620 2249-3041
Австрія 8 × 56 мм R 10 701-621 2504-2737
Угорщина
Аргентина 7,65 × 53 мм Argentino 10-14 650-830 2920-3509
Велика Британія 7,7 × 56 мм R 10-12 761-844 3265-3574
Німецька імперія 7,92 × 57 мм 11,7-12,8 800-820 3934-4096
Третій рейх
Греція 6,5 × 54 мм Манліхер-Шенауер 10,15-10,30 730-745 2704-2858]
Данія 8 × 58 мм R 12,8 679-754
Італія 6,5 × 52 мм Манліхер-Каркано 10,5 661-700 2293-2572
Нідерланди 6,5 × 53 мм R 10 742 2780
Румунія
Російська імперія 7,62 × 54 мм R 9,7-11,7 786-865 3593-3779
СРСР
США 7,62 × 63 мм 10-14 760-890 3820-4042
Фінляндія 7,62 × 53 мм R 12 812 3960
Франція 8 × 50 мм R Лебель 12,8 730 3364
7,5 × 54 мм 9-11,7 790-850 3038-3650
Швейцарія 7,5 × 55 мм Шмідт-Рубін 8-13 750-910 3437-3700
Швеція 6,5 × 55 мм 6-10 780-970 2858-3440
Норвегія
Японія 6,5 × 50 мм Арисака 9 770 2615
7,7 × 58 мм Арисака 11 740 3190

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютий 2008. Процитовано 8 травень 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Sellier & Bellot rifle ammunition. Архів оригіналу за 21 березень 2015. Процитовано 8 травень 2014. [Архівовано 2015-03-21 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Wolf Gold ammunition in a reloadable brass case. Архів оригіналу за 1 травень 2009. Процитовано 8 травень 2014. [Архівовано 2009-05-01 у Wayback Machine.]
  4. ↑ 7,62 мм винтовочный снайперский патрон с бронебойной пулей БП (7Н26). Боеприпасы и средства поражения. Москва: Типография «Новости». 1999. с. 297.
  5. ↑ 7,62 х54R/УС — Patronen. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 3 вересня 2017.
  6. ↑ 7,62 мм винтовочный снайперский патрон с пулей со стальным сердечником ЛПС. Боеприпасы и средства поражения. Москва: Типография «Новости». 1999. с. 304.
  7. ↑ 7,62 мм винтовочный патрон с пулей повышенной пробиваемости (7Н13). Боєприпаси та засоби ураження. Москва: Типография «Новости». 1999. с. 297.
  8. ↑ 7,62 мм гвинтівочний снайперский патрон (7Н14) с бронебойною кулей. Боєприпаси та засоби ураження. Москва: Типография «Новости». 1999. с. 306.
  9. ↑ 7,62 мм гвинтівочний снайперский набій (7Н1). Боєприпаси та засоби ураження. Москва: Типография «Новости». 1999. с. 302.
  10. ↑ Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм ротный пулемёт обр. 1946 г. (1984)
  11. ↑ Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм пулемёт Горюнова (СГМ, СГМБ, СГМТ). 1968 год
  12. ↑ Зі сталевою серцевиною, зразка 1908, трасуючою і бронебійно-запальною

Література

[ред. | ред. код]
  • Александр Поварёнков. Русский трёхлинейный патрон на охоте // журнал «Мастер-ружьё», № 61, апрель 2002. стр.8-10
  • Отстрел патронов 7,62×54 мм R // журнал «Мастер-ружьё», № 78, 2003. стр.64-70
  • Лёгкая образца 1908 года // журнал «Мастер-ружьё», № 12 (141), декабрь 2008. стр.44-49

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 7,62×54 мм R
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=7,62×54_мм_R&oldid=43975406