Burroughs large systems
Burroughs large systems — підрозділ корпорації Burroughs Corporation, виокремлений з неї у 1970-ті роки, що займався проєктуванням і виготовленням мейнфреймів і програмного забезпечення для них, а також загальна назва серій цих машин. Відмітними рисами даних мейнфреймів є стекова архітектура[en] зі щільним пакуванням «складів» (англ. syllables) — опкодів, за термінологією Burroughs, а також тісна і плідна взаємодія між розробниками апаратури і системними програмістами, зокрема тими, які займалися мовами програмування для нових комп'ютерів.
Першою машиною серії стала B5000, представлена 1961-го року. Машина була надзвичайно ретельно оптимізована для роботи програм, написаних новою на той час мовою ALGOL 60. Розвитком стали мейнфрейми B5500, серйозно перепроєктовані B6500 і B6700, а також несумісна лінія B8500. Поняття «Burroughs Large Systems» означало всі ці лінії комп'ютерів, на противагу машинам серій B2000/3000/4000, орієнтованим на COBOL (Burroughs Medium Systems), і малим комп'ютерам з гнучкою архітектурою B1000 (Burroughs Small Systems).
Перша машина першої серії, Burroughs B5000[1], спроєктована на початку 1961 року командою, очолюваною Робертом Бартоном. Результатом роботи стала унікальна машина, що випереджала свій час. Впливовий вчений-інформатик Джон Меші високо цінував дизайн комп'ютера: «Я завжди вважав B5000 одним з найбільш інноваційних прикладів дизайну, що поєднує у собі аспекти як апаратного, так і програмного забезпечення».[2]
Наступною за B5000 стала машина B5500[3], де замість пам'яті на магнітному барабані з'явилися жорсткі диски, а також B5700 з підтримкою багатопроцесорності. Лінія B5000 значною мірою вплинула на дизайн машини B6500, для якої фірма Burroughs також здійснила портування операційної системи Burroughs MCP (англ. Master Control Program).
- Апаратура була спроєктована з врахуванням вимог програмістів, а також для підтримки «з нуля» мов програмування високого рівня
- Відсутність асемблера і мови асемблера: все системне програмне забезпечення розроблене на різновиді мови ALGOL 60. Втім, ESPOL мав оператори, що відповідали кожному машинному слову комп'ютера.
- Незначна кількість програмно-доступних регістрів
- Стекова архітектура
- Спрощений набір інструкцій процесора
- Увесь код є реентрантним автоматично (зображення 4.5 зі статті у ACM показує чому саме)
- Частково тегова і дескрипторна архітектура, керована даними (англ. data-driven)
- Підтримка асиметричної багатопроцесорності
- Високорівнева операційна система (MCP, Master Control Program)
- Підтримка інших мов, таких як COBOL
- Потужні засоби роботи з рядками
- Засоби виявлення помилок і тестування програм
- Одна з перших комерційних реалізацій віртуальної пам'яті[NB 1]
| SALF[a] | T0 A38 |
T1 A39 |
T2 A40 |
MSFF[b] | Base | Contents | Index Sign | Index Bits[c] |
Max Index | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| OFF | - | - | - | - | R | Address of PRT | + | T 0-9 A 38-47 |
1023 | |
| ON | OFF | - | - | - | R | Address of PRT | + | T 1-9 A 39-47 |
511 | |
| ON | ON | OFF | - | OFF | F | Address of last RCW[d] or MSCW[e] on stack | + | T 2-9 A 40-47 |
255 | |
| ON | ON | OFF | - | ON | (R+7)[f] | F register from MSCW[e] at PRT+7 | + | T 2-9 A 40-47 |
255 | |
| ON | ON | ON | OFF | - | C[g] | Address of current instruction word | + | T 3-9 A 41-47 |
127 | |
| ON | ON | ON | ON | OFF | F | Address of last RCW[d] or MSCW[e] on stack | - | T 3-9 A 41-47 |
127 | |
| ON | ON | ON | ON | ON | (R+7)[f] | F register from MSCW[e] at PRT+7 | - | T 3-9 A 41-47 |
127 | |
Notes:
| ||||||||||
| Burroughs (1961–1986) | |||
|---|---|---|---|
| B5000 | 1961 | перша система, комп'ютер другого покоління (дискретні транзистори) | |
| B5500 | 1964 | триразовий приріст швидкодії[5] | |
| B6500 | 1969 | комп'ютер третього покоління (інтегральні схеми), до 4-х процесорів | |
| B5700 | 1971 | нова назва B5500[джерело?] | |
| B6700 | 1971 | нова назва B6500[джерело?] | |
| B7700 | 1972 | швидший процесор, кешування стека, до 8 «реквесторів» (ЦП або процесорів вводу-виводу) | |
| B6800 | 1977? | напівпровідникова оперативна пам'ять, архітектура NUMA | |
| B7800 | 1977? | швидший варіант B6800, до 8 реквесторів | |
| B5900 | 1980? | напівпровідникова пам'ять, архітектура NUMA. До 4-х процесорів B5900 прив'язаних до локальної пам'яті, а також спільна пам'ять «Global Memory» | |
| B6900 | 1979? | вдосконалення B6900 | |
| B7900 | 1982? | швидша кеш-пам'ять для коду і даних, NUMA (гнучка реалізація пам'яті, без жорсткої прив'язки до ЦП), 1-2 блоки HDU (ввід-вивід), 1-2 «процесори прикладних програм»[уточнити], 1-4 центральних процесори | |
| A9/A10 | 1984 | машина класу B6000, перша реалізація конвеєрного процесора (A10: двопроцесорна система), eMode Beta (розширена адресація пам'яті) | |
| A12/A15 | 1985 | машина класу B7000, нова реалізація у вигляді програмованих логічних масивів Motorola MCA1 (пізніше MCA2) за технологією ECL | |
| Unisys (1986–дотепер) | |||
| Micro A | 1989 | настільний «мейнфрейм» з одночиповим процесором SCAMP[6][7]. | |
| Clearpath HMP NX 4000 | 198? | ?? | |
| Clearpath HMP NX 5000 | 199? | ?? | |
| Clearpath HMP LX 5000 | 1998 | Повністю програмна реалізація архітектури Burroughs Large systems: машина емулюється на процесорах Intel Xeon[8] | |
| Libra 100 | 2002? | ?? | |
| Libra 200 | 200? | ?? | |
| Libra 300 | 200? | ?? | |
| Libra 400 | 200? | ?? | |
| Libra 500 | 2005? | наприклад, Libra 595[9] | |
| Libra 600 | 2006? | ?? | |
| Libra 700 | 2010 | наприклад, Libra 750[10] | |
У Burroughs large systems реалізовано стекову архітектуру, що походить від мови ALGOL. Це є суттєвою відмінністю від таких архітектур, як PDP-11, Motorola 68000 і Itanium (лінійне адресування), або x86 (адресування з сегментацією).
- ↑ The Operational Characteristics of the Processors for the Burroughs B5000 (PDF), Revision A (англ.), Burroughs Corporation, 1963, 5000-21005, архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2019, процитовано 28 березня 2020 [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ John Mashey (15 серпня 2006). Admired designs / designs to study. Група новин: comp.arch. Usenet: 1155671202.964792.162180@b28g2000cwb.googlegroups.com. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 грудня 2007.
- ↑ Burroughs B5500 Information Processing System Reference Manual (PDF), Burroughs, May 1967, 1021326, архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2020, процитовано 28 березня 2020 [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Взято з документа: Table 5-1 Relative Addressing Table. Burroughs B5500 Information Processing Systems Reference Manual (PDF). Systems Documentation (англ.). Burroughs Corporation. May 1967. с. 5-4. 1021326. Архів оригіналу (pdf) за 29 липня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання) [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] - ↑ George Gray (October 1999), Burroughs Third-Generation Computers, Unisys History Newsletter, 3 (5), архів оригіналу за 26 вересня 2017 [Архівовано 2017-09-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Picture of SCAMP (англ.). Dave's Old computers. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ Reitman, Valerie (18 січня 1989), Unisys Ready To Offer A Desktop Mainframe, Philadelphia Inquirer, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 16 квітня 2011 [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Unisys Accelerates Mainframe Rebirth with New ClearPath Enterprise Servers, Aggressive New Pricing. highbeam.com (Пресреліз) (англ.). 8 червня 1998. Архів оригіналу за 16 травня 2011.
- ↑ Libra 595. Unisys. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2020. [Архівовано 2021-01-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Libra 750. Unisys. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. [Архівовано 2020-03-11 у Wayback Machine.]
