FPV-дрон (зброя)
FPV-дрон | |
---|---|
Тип | дрон-камікадзе або дрон-бомбардувальник |
Початок експлуатації | щонайменше травень 2022 |
Виготовлено | десятки тисяч на місяць |
Вартість одиниці | від 400$ |
FPV-дрон у Вікісховищі |
FPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. У військовому сенсі під цим терміном зазвичай мають на увазі швидкісні FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе або дрони-бомбардувальники, шляхом встановлення бойової частини чи пристрою для скидання боєприпасів.[1]
Масова поява FPV-дронів на фронті російсько-української війни здійснила прорив у військовій справі. Міноборони України та багато дослідників називають їх революційним засобом ведення бою та порівнюють їхнє застосування зі снайперською зброєю.[2][3] Революційність пояснюється тим, що до їхньої появи можливості завдання високоточних ударів були прерогативою дорогих і складних систем, застосовуваних точково, а FPV-дрони є надзвичайно дешевими масовими виробами.[4][1][5]
Однією з ключових переваг таких безпілотників над іншими засобами є те, що дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може ефективно знищити техніку вартістю мільйони доларів (танк, артилерія, РЕБ, ЗРК)[6][7][8] або офіцерів у ближньому тилу.[9][1] FPV-дрони є дешевими навіть у порівнянні з поширеними на фронті квадрокоптерами серії DJI Mavic,[1] а тим більше — з традиційними дронами-камікадзе та ПТКР: наприклад, Switchblade 300, який має подібні характеристики, коштує 8 тисяч,[6] а ракета «Стугни» — 20 тисяч доларів.[10]
Характеристики залежать від конкретної моделі, але загалом такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях порядку 3—10 км (деякі дрони — до 25 км[10]), а швидкість може сягати понад 100 км/год (у квітні 2024 року було зафіксоване використання українських дронів зі швидкістю 150 км/год[11]). Один БПЛА може нести до 1,5 кг бойового навантаження,[12] а важчі й по 4 кг.[13] До переваг FPV відносять значно вищу швидкість, можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження.[14][1]
Основою дрона є його рама з вуглецевого волокна, алюмінію або пластику. Розмір (діагональ) рами типово вимірюється в дюймах (1 дм = 2,54 см), типовими розмірами є 5—10 дюймів (12,7—25,4 см).[15]
Такі дрони типово оснащені додатковим відеорадіоканалом у режимі реального часу,[16] що забезпечує вищу стійкість до РЕБ у порівнянні зі звичайними мультикоптерами. За допомогою встановлення різних передавачів можна варіювати дальність.[16][17] Дрони можуть бути оснащені камерами нічного бачення, що, однак, призводить до їх суттєвого здорожчання.[10]
Оператор FPV-дрона керує дроном через відеоокуляри. FPV-дрони потребують значно вищої кваліфікації, ніж звичайні мультикоптери, оскільки пілот керує вручну всіма процесами польоту.[1][14][16] Оператор здійснює наведення дрону на ціль за допомогою FPV-контролеру.
Також існують дрони з самонаведенням на ціль, що може запобігти промаху та втраті дрона при втраті зв'язку.[1][18][19]
2024 року стало відомо про випадок застосування росіянами FPV-дрона з дротовим керуванням: для цього до безпілотника було підвішено котушку з 10-км оптоволоконним дротом. Про масовість застосування невідомо, але така конструкція робить дрон невразливим для засобів радіоелектронної боротьби.[20]
FPV-дрони зазвичай використовуються в одному з двох варіантів: дрон-камікадзе та дрон-бомбардувальник. Перший варіант передбачає встановлення вибухової бойової частини, яка детонує при зіткненні дрона з ціллю або підльоті до неї. Другий різновид подібний до аналогічного застосування звичайних мультикоптерів: дрон оснащується системою скидання, яка за командою оператора скидає боєприпас на ціль. При бомбардуванні FPV-дрон замість зависання над ціллю може пікірувати на неї.[1]
Типовими цілями є спостережні пункти ворога, польові склади боєприпасів, бронетехніка, транспорт.[12] FPV-дрони можуть діяти разом із розвідувальними БПЛА, що покращує ситуаційну обізнаність та ефективність застосування.[1] Втім, відсутність програмної стабілізації та менш якісна оптика робить їх розвідувальні якості слабкими, для цих задач використовуються звичайні дрони типу DJI Mavic.[17]
Бойові частини / боєприпаси для FPV-дронів можуть бути спеціально розробленими заводськими виробами, імпровізованими переробленнями стандартних боєприпасів або повністю саморобними вибуховими пристроями.[1] Наприклад, є поширеним установлення бойових частин від РПГ-7.[12] За способом ураження боєприпаси можуть бути різними: кумулятивними, шрапнельними[21] та навіть з ударним ядром.[22]
Відомо про випадки цілеспрямованого застосування FPV-дронів для ураження повітряних цілей. Перший відомий випадок стався в лютому 2024.[23]
Застосування FPV (та інших дронів-камікадзе, як-от «Ланцет») спричинило розробку засобів боротьби з БПЛА. Найпростішим способом є встановлення протидронових сіток на бойову техніку та/або над бойовими позиціями.[24] Обидві сторони також активно розробляють переносні комплекси РЕБ[25][26] та призначені для встановлення на техніку.[27][28][29]
Першими успішно застосували FPV дрон-камікадзе для ураження позицій противника бійці Добровольчого підрозділу Signum, [30]зафільмувавши це на відео під назвою “Сині Двері” у червні 2022 року.[31]
Застосування українськими силами оборони комерційних (зокрема, спортивних) FPV-квадрокоптерів з вибухівкою відомо майже з початку[1] російського вторгнення у 2022 (щонайменше з липня 2022 року[16]). Про свою першість заявляли бійці добровольчого підрозділу Signum (93 ОМБр), які застосували такий дрон у квітні чи травні 2022 року,[32] а в липні з'явилось відео.[33][34]
Пізніше, у 2022 році такі системи вже почали закуплятись і збиратись волонтерами та приватними підприємствами,[1] а до початку січня 2023 року такі системи набули поширення в українському війську, стали закуповуватись тисячами одиниць.[4] Аналогічну систему було помічено і в росіян у вересні 2022 року.[35]
Українські спецпризначенці також застосовували FPV-дрони у боях із найманцями ПВК «Вагнер» під час конфлікту в Судані 2023 року.[36]
FPV-дрони значною мірою замінили поширені до того дрони-бомбери серії DJI Mavic, які здійснили прорив у фронтовій розвідці, але виявились дещо задорогими для ударних місій. Нічні задачі типово залишились за важкими октокоптерами-бомбардувальниками.[10]
Масове застосування таких безпілотників суттєво ускладнило проведення масштабних наземних операцій та перемістило деяку частину військової активності на ніч. Втім, поява нічних FPV з листопада 2023 року може дуже сильно вплинути й на нічні операції.[10]
Серед вагомих цілей на рахунку українських FPV-дронів: ТОС-1А «Солнцепьок» (знищена в липні 2023 бійцями СБУ), командир російської 123 омсбр полковник Денис Іванов (ліквідований бійцями 10 ОГШБр у липні 2023),[9] БМПТ «Термінатор» (знищена бійцями 110 ОМБр наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку за допомогою кількох FPV-дронів),[37] різноманітні системи РЕБ[38] і ЗРК[39][40] та безліч інших.
І Україна, і Росія налагодили масове виробництво власних FPV-дронів на своїй території.[41][42] Крім того, обидві країни активно закуповують подібні дрони; в Україні такі проєкти реалізуються у рамках кампаній UNITED24[43] та «Армія дронів»,[44] коштом фондів «Повернись живим»,[43][45] а також певна кількість надходить як МТД.[44] Наприклад, у серпні 2023 року фонди «Повернись живим» і United24 разом з Монобанк оголосили збір коштів на 10 000 таких систем (5,875 млн доларів — близько 600 доларів за дрон), оснащених кумулятивно-осколковими або термобаричними боєприпасами українського виробництва,[46] який було завершено буквально за кілька днів,[47] а через кілька тижнів збір на 2000 FPV-дронів відкрив Фонд Сергія Притули.[48]
У серпні 2023 року стало відомо, що в Україні такі БПЛА виготовляють щонайменше три державні заводи.[49] Станом на жовтень 2023 року було відомо про виготовлення тисяч дронів на місяць та прийнято на озброєння 6 українських моделей,[1] а за повідомленнями керівника компанії «Ескадрон», на листопад українські компанії сумарно виготовляли 12—15 тисяч FPV-дронів на місяць з вартістю 12—27 тисяч гривень.[50] Очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін заявив, що у грудні підприємства українського ОПК виготовили 50 тисяч FPV-дронів.[51]
У січні 2024 року Житомирська міська рада запустила платформу «Житомирський дрон», яка має на меті навчити громадян збирати FPV-дрони. Платформа дозволяє пройти онлайн-навчання, обрати вид дрона та передати його на випробування. Там само можна надіслати пожертву на гроші або стати постачальником запчастин.[52]
У Росії масове виробництво FPV-дронів розгорнули у другій половині 2023 року.[1]
У лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних комплексів «Аякс» 126 ОБрТрО за допомогою FPV-дрона збили російський дрон-камікадзе літакового типу, що стало першим відомим подібним випадком,[23] а на червень 2024 року ця практика набула поширення серед українських військових. Відомо про збиття щонайменше одного БПЛА «Орлан», двох ZALA 421-16E[53] та одного «Ланцета». В червні 2024 року було показано збиття російського розвідувального квадрокоптера Autel.[54]
У липні 2024 року Сергій Флеш розповів, що такі збиття відбувались по кілька випадків щодня. Для цього ворожі дрони пеленгували аналізаторами спектру TinySa Ultra.[55]
Збиття навіть малих безпілотників типу DJI Mavic є вигідним навіть за умови самознищення дрона-перехоплювача при атаці, оскільки вартість одного FPV-дрона в декілька разів нижча.[56] У порівнянні з зенітними ракетами, FPV-дрони є значно дешевшими та можуть патрулювати територію, а в перспективі можуть стати й багаторазовими.[57]
У серпні 2024 року кілька було зафіксовано кілька випадків ураження FPV-дронами російських гелікоптерів. Вперше це сталось 6 серпня, під час боїв у Курській області, коли безпілотник СБУ підбив Мі-28; екіпаж зміг посадити гелікоптер.[58] 9 серпня було оприлюднено відео ураження Мі-8.[59]
У вересні 2024 року у Харківській області зафіксоване перше збиття російського розвідувального БПЛА Орлан-10 на висоті понад 3600 метрів.[60]
Нижче наведено перелік відомих безпілотників і компаній-виробників і їх заявлені характеристики.
Назва | Виробник | Вартість | Перша поява[прим. 1] | Навантаження | Роторів / діагональ | Дальність | Коментар | Джерела |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
KH-S7 | вересень 2023 | 1 кг | 4 / ? | до 9,5 км | [61] | |||
Мамонт | Escadrone | ~700 $ | жовтень 2023 | 4 кг | 4 / ? | до 12 км (до 30 з 1,5-кг бойовою частиною) | [62] | |
Queen Hornets | Wild hornets | липень 2024 | 9,5 кг | 6 / 15 дм | до 25 км | Один із найбільших FPV-дронів, що може використовуватись як траспортник, бомбардувальник, мінувальник або дрон-камікадзе. На 65% складається з українських частин. | [63] |
Найвідомішими операторами є Україна та Росія, однак інші країни за досвідом російсько-української війни почали також запроваджувати FPV-дрони у своїх арміях.[64]
- Республіка Китай: станом на серпень 2024 року Тайвань розпочав масове запровадження FPV-дронів у збройних силах.[65]
- Війна безпілотників
- Армія дронів
- Дрон-бомбардувальник
- Дрон-камікадзе
- Rheimetall Combat Drone
- Сили безпілотних систем Збройних сил України
- ↑ Дата, визначена за першими згадками в джерелах
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р FPV-дрони: зброя, що змінила сучасну війну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Розвідники закуповують 1000 FPV "дронів-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Спецпідрозділ «Крила» запускає проект створення флотилії FPV дронів. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ а б Horton, Alex; Korolchuk, Serhii (4 жовтня 2023). In Ukraine, explosive DIY drones give an intimate view of killing. The Washington Post (англійською) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ Killer drones pioneered in Ukraine are the weapons of the future. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ а б Hambling, David. Could Small Drones Really Replace Artillery?. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Ukraine's small, explosive 'Ferrari' drones are causing a buzz. What makes them so special?. ABC News (en-AU) . 31 березня 2023. Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Hambling, David. Ukraine Racing Drone Converted Into Loitering Munition Makes Precision Strike Through Doorway. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ а б Гірська піхота показала ліквідацію російського комбрига "Ташкента". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ а б в г д Нова загроза: FPV-дрони адаптують для нічних операцій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ ЗСУ використовують FPV-дрони, які здатні літати на швидкості близько 150 кілометрів на годину. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ а б в FPV-дрони: кілька порад щодо застосування для бійців. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ а б Влучають точково та високоточно: як працюють розрахунки ударних БПЛА десантників на Донеччині. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Що таке FPV-дрон і як навчитися ним керувати. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ а б в г Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ а б FPV-дрони і їх сильні сторони на полі бою: кілька порад для пілотів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ В Україні з'явилися FPV-дрони з системою автоматичного наведення та ураження цілі. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2024. Процитовано 10 квітня 2024.
- ↑ В Україні випробовують FPV-дрон із системою виявлення, захоплення та супроводження цілей. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Росіяни застосували «провідний» FPV-дрон. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 20240310. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Росіян почали уражати FPV з боєприпасами Shock Wave Dynamics. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ В Україні розробили для FPV бронепробивний боєприпас EFP-S. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ а б Українські військові FPV-дроном збили російський безпілотник. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
- ↑ Як вберегтися від ворожих дронів під час облаштування позицій - поради піхотинцям. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Проблеми та вибір РЕБу проти FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Українська KVERTUS розробила портативний анти-FPV пристрій. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Волонтери випробовують систему РЕБ для танків. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Танковий РЕБ: українські та російські розробки. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Відповідь на ворожі FPV-дрони. Як Україна будує ринок систем РЕБ?. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ «Нам говорили, що не дуже вийде». Оператор безпілотників розповів про перші спроби застосування FPV-дронів на фронті. nv.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ Video NV (31 липня 2022), Залетів у двері. Бійці ЗСУ направили саморобний дрон-камікадзе в будівлю, де ховалися окупанти, процитовано 17 вересня 2024
- ↑ «Нам говорили, що не дуже вийде». Оператор безпілотників розповів про перші спроби застосування FPV-дронів на фронті. nv.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ Video NV (31 липня 2022), Залетів у двері. Бійці ЗСУ направили саморобний дрон-камікадзе в будівлю, де ховалися окупанти, процитовано 17 вересня 2024
- ↑ Військові України переобладнали дрон FPV у "дрон-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Росіяни переобладнують FPV-дрони під "дрони-камікадзе". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Українські спецпризначенці нищать найманців ПВК "Вагнер" у Судані. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ ЗСУ уразили російську БМПТ "Терминатор". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
- ↑ Українські військові знищили російську станцію Р-934БМВ комплексу «Борисоглебск-2». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ На Луганщині FPV-дрон уразив ЗРК "Бук" окупантів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Найдорожче знищення FPV-дронами: 103-тя бригада ТрО спалила російський ЗРК “Тор” під Куп’янськом. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ Спеціалісти показали начинку трофейного дрона-камікадзе "Бумеранг". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ В Україні створюють FPV дрони з самонаведенням. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ а б В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ а б Американська компанія поставить Україні сотні FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ «Повернись живим» отримав перші 5000 дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ В Україні оголосили збір на 10 000 FPV дронів-камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Волонтери зібрали кошти на 10 тисяч FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Фонд Притули збирає на 2000 FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Три вітчизняні державні заводи почали виробництво FPV дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Українські виробники постачають Силам оборони до 15000 FPV-дронів на місяць. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Україна в грудні виготовила 50 000 FPV-дронів — Камишін. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Кожен українець може навчитися збирати FPV завдяки "Житомирському дрону". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Українські FPV-дрони збили два розвідувальні безпілотники. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 3 червня 2024.
- ↑ ЗСУ почали збивати російські розвідувальні коптери. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Про зв'язок від Сергія Флеш. Telegram. Архів оригіналу за 18 серпня 2024. Процитовано 8 липня 2024.
- ↑ ЗСУ почали збивати російські розвідувальні коптери. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Бригаду "Маґура" оснастили дронами, які здатні збивати російські БПЛА. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2024. Процитовано 19 серпня 2024.
- ↑ Український FPV-дрон уперше в історії вразив російський гелікоптер у повітрі – джерело. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2024. Процитовано 21 серпня 2024.
- ↑ FPV-дрон поцілив російський Ми-8. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2024. Процитовано 21 серпня 2024.
- ↑ ЗСУ вперше збили дрон росіян на висоті понад 3600 метрів. ТСН.ua (укр.). 9 вересня 2024. Процитовано 9 вересня 2024.
- ↑ В Україні розробили ударний FPV-дрон KH-S7. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Військові почали застосовувати важкі FPV-дрони. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 1 липня 2024.
- ↑ В Україні представили найбільший FPV-дрон Queen Hornets. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ office_zzam (11 березня 2024). US Green Berets Train FPV Drone Operators to Prepare future warfare. www.armyrecognition.com (en-gb) . Процитовано 8 вересня 2024.
- ↑ Військові Тайваню почали освоювати застосування FPV-дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2024. Процитовано 16 серпня 2024.
- FPV-дрони: зброя, що змінила сучасну війну. Мілітарний. 12 жовтня 2023.